Page 142 - 249_
P. 142

Морфологічно  геосинклінальні  пояси  характеризуються
                            великою  розчленованістю  рельєфу,  амплітуда  якого  по
                            екстремальних точках доходить до 20 км. Характерним є дуже
                            різке  наростання  градієнтів  висот,  які  на  схід  від  Філіппін
                            досягають  12  км  на  130  км.  В  зонах  поясів  спостерігається
                            різке  коливання  товщини  земної  кори  і  літосфери.  З
                            геосинклінальними       поясами     пов'язані   зони     великих
                            глибинних розломів, які знаходяться в мантії  на глибині 700
                            км. У зв'язку з цим, вони проявляють високу сейсмічність та
                            вулканічну активність.
                                   Ложе  океану  -  величезна  планетарна  мегаструктура,
                            яка  являє  собою  все  океанічне  дно,  обмежене  активними  і
                            пасивними  континентальними  окраїнами.  Відповідає  воно
                            області  розповсюдження  кори  океанічного  типу.  Включає  в
                            себе величезні  форми рельєфу - серединно-океанічні  хребти,
                            глибоководні  котловини,  океанічні  жолоби,  підводні  гори  і
                            хребти.
                                   Серединно-океанічні  хребти  являють  собою підводні
                            підняття  ложа  океанів  в  зонах  активного  розсування
                            літосферних  плит  і  новоутворення  океанічної  кори.  Це
                            надзвичайно  великі  за  розмірами  мегаформи  рельєфу.
                            Загальна  довжина  хребтів  перевищує  60  тис.  км,  а  ширина
                            становить  1500  км,  місцями  навіть  4000  км.  Над  рівнем
                            океанічних  рівнин  вони  піднімаються  на  висоту  1-4  км  і
                            характеризуються  дуже  складним  рельєфом.  В  ложі  земної
                            кори їм відповідають великі підняття.
                                   Характерною       особливістю      серединно-океанічних
                            хребтів  є  наявність  вздовж  їх  основної  частини  надзвичайно
                            протяжних  рифтових  западин  -  відносно  вузьких  лінійних
                            грабенів-рифтів. Континентальні рифти з'єднуються із зонами
                            серединно-океанічних      хребтів,    утворюючи      планетарну
                            систему, що дає змогу виділити рифтогенез як особливий тип
                            розвитку земної кори.
                                   Макрорeльєф  являє  собою  великі  форми  рельєфу  у
                            вигляді  низовин,  височин,  хребтів  тощо,  які  утворилися
                            внаслідок ендогенних процесів і визначають основні природні
                            особливості територій, площею у тисячі, сотні, рідше десятки
                            тисяч  квадратних  кілометрів.  Макроформи  є  складовими
                            частинами мегаформ.
                                   Мезорельєф являє собою форми рельєфу, проміжні за
                            розмірами  між  формами  макрорельєфу  і  мікрорельєфу.  Їх
                            площа  вимірюється  кількома  або  десятками  квадратних
                            кілометрів.  Утворення  мезорельєфу  зумовлене  переважно
                            екзогенними процесами.
   137   138   139   140   141   142   143   144   145   146   147