Page 140 - 249_

осадового матеріалу на дно океану оцінюється величиною
1,82 млрд. тон на рік.

ЛЕКЦІЯ 17
МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУШІ І ДНА
СВІТОВОГО ОКЕАНУ. ГЕОМОРФОЛОГІЧНЕ ТА
ГЕОЛОГІЧНЕ КАРТУВАННЯ

Форми рельєфу являють собою окремі елементи,
відмінні між собою цілісністю геологічної і геоморфологічної
будови. Вони можуть бути простими (або елементарними) та
складними; позитивними або від'ємними; замкнутими або
відкритими.
Прості форми рельєфу переважно невеликі за
розмірами, мають більш-менш правильні геометричні обриси і
складаються з простих комбінацій елементів рельєфу.
Стосовно діяльності екзогенних агентів розрізняють
акумулятивні і денудаційні форми. Акумулятивні форми
рельєфу утворились за рахунок накопичення матеріалу (дюни,
бархани, моренні пагорби тощо). Денудаційні форми рельєфу
сформувались за рахунок винесення розсипчастого матеріалу
з певної ділянки поверхні Землі (сюди належать яри,
котловини видування тощо).
Поєднання генетично пов'язаних форм рельєфу, які
мають подібну геоморфологічну будову та закономірності
повторення на певній території, утворюють генетичні типи
рельєфу. Рельєфоутворення визначають за динамікою у
просторі й часі космічних, ендогенних та екзогенних
факторів; самоорганізацією геоморфологічних систем, а також
за антропогенною діяльністю. Рельєф розглядається як
інформаційна система, що дає уявлення про спільний хід
процесів в минулому стосовно фізико-географічного,
ландшафтно-природного та геологічного середовища.
За типом рельєфоутворення та перевищенням над
базисом денудації виділяють гори, пагорби, рівнини,
низовини тощо.
За морфологічними показниками виділяють
хвилястий, горбистий та острівний рельєф.
За морфометричними даними - високо-, середньо- і
низькогірний, сильно чи слабо розчленований,
крутосхиловий, пологосхиловий, горизонтальний тощо.
За співвідношенням з геологічною структурою
виділяють успадкований або обернений рельєф.
За поверхнею геологічної структури -
моноклінальний і пластовий (структурний).