Page 65 - 21

Розв’язуючи це рівняння, одержуємо два корені x  x . При цьому мен-
1
2
шому значенні власної частоти  відповідає більший корінь X  1 ,153 ;
1
1
X  0, 181.
2
5. Записуємо систему канонічних рівнянь

  a 3 1  a 3 fa 3
I 1     I 2   ;0
  6 EI m  2  4 EI 4 EI
 

1
 (6.6)
 a 3  a 3 1  fa 3


  I 1   I 2   2    ;0
 4 EI  EI m   3 EI
2

Систему (6.6) доцільно записати у вигляді
  1 X   2  1 1
  I 1 1  1    I 2  ; f
  6 2     4 4
  
 (6.7)
 1   1  2  1
  I 1  I 2   X1 1       ; f
 4      3



Розв’язок (6.7) має вид I   1 ,124 f ; I  1 ,45 f .
1
2
6. Будуємо допоміжні епюри M 1 I , M 2 I і далі динамічну епюру
1
2
M дин   M 1 I  M 2 I  M F .
2
1
Пунктиром показана епюра M дин при дії сили f в протилежному напрямку.

7. Будуємо епюру M cm від дії зусиль m 1 g і m 2 g прикладених статично.

8. Будуємо сумарну епюру моментів M S   M дин  M cm .

На рис. 6.2 показаний тільки один варіант M , при якому M S max  2, 725 кНм.
S
9. Підбираємо двотавровий переріз з умови міцності.

M S max
 max     ,
W z

M S max 2, 725 10 3
3
звідси W    34, 06 см .
z
  80 10 6
3
З таблиць сортаменту вибираємо двотавр № 10, для якого W  39, 7 см ;
z
4
I z  198 см .
10. Власні частоти коливань визначаємо з співвідношень

7