Page 58 - 199_

керівників, і через неофіційних осіб, що
користуються авторитетом серед членів даної групи,
мають високий статус і називаються лідерами.
Авторитет лідера в групі не менш сильніший, чим
авторитет керівника.
Необхідно розмежувати поняття "лідер" та "керівник".
Між цими поняттями існують якісні відмінності. Феномен
лідерства пов'язаний з регуляцією міжособових стосунків, які
мають неформальний характер, а керівник є носієм функції та
суб'єктом регуляції офіційних, формальних стосунків у межах
певної соціальної організації. На відміну від лідерства, що є
функцією мікросередовища, офіційне керівництво
породжується і функціонує відповідно до потреб, завдань та
особливостей, домінуючої в мікросередовищі системи
соціальних відносин. Крім того, лідерство - феномен
організації соціально-психологічного спілкування і групової
діяльності й функціонує переважно стихійно.
Керівництво визначається цілеспрямованою і контрольованою
діяльністю цілої системи соціальної організації та її інститутів. Порівняно
з лідерством воно має більш стабільний характер, оскільки безпосередньо
не залежить від зміни групових настроїв, змін у міжособистісних
стосунках.
Офіційне керівництво спирається на певну систему санкцій у
стосунках керівництва та підлеглості й має не тільки силу особистого
впливу (як лідер), а й офіційний статус у системі організації. Відрізняється
і процес прийняття рішень, у керівника він має складніший та
опосередкований характер. І, нарешті, опора діяльності лідера - мала
група, стосунки симпатії та антипатії, визнання та невизнання, підтримка
або опозиція в межах групи, сфера керівника - група в організації,
соціальній системі.
Лідерство - це суто психологічна характеристика поведінки певних
членів групи. Керівництво - більшою мірою соціальна характеристика
стосунків у групі, насамперед з точки зору розподілу ролей управління і
підлеглості та виконання зовні поставлених перед групою цілей.
Авторитет лідера в групі не менш сильніший, ніж авторитет керівника. Чи
потрібний лідер в групі ?
Права, дані керівнику групи, не завжди достатні для того, щоб в будь-
який момент діяльності спонукати членів групи на здійснення необхідних
вчинків. В житті будь-якої групи не мало таких моментів, коли необхідно
переконувати, а не наказувати, просити, а не розпоряджатися, і тут лідер
незамінний. В ролі лідерів можуть виступати і офіційні керівники груп, але
на практиці це трапляється рідко, тому що якості лідера і керівника, їх
функції в групі не лише співпадають, але інколи прямо протилежні.
Наприклад, завдання керівника в конфліктній ситуації, що заважає роботі,

66