Page 56 - 199_

віком, за соціальною приналежністю.
Природні групи діляться на формальні і неформальні. Вперше цей
поділ був запропонований американським дослідником Е.Мейо при
проведенні ним знаменитих Хоторнських експериментів. Згідно Мейо,
формальна група відрізняється тим, що в ній чітко задані всі позиції
членів, вони приписані груповими нормами. В групі - це певні правила, які
вироблені групою, і яким підпорядковуються. Ці правила формуються на
основі певних цінностей добра, зла, щастя. Але в оцінках інших понять -
таких як праця, культура тощо в групах існують відмінності.
У формальній групі більш чітко розподілені ролі всіх членів групи,
система підпорядкування. Прикладом формальної групи є будь-яка група,
що створена в умовах якоїсь конкретної діяльності: шкільний клас,
спортивна команда тощо.
На відміну від формальних груп, Е.Мейо виявив всередині них ще і
неформальні групи, такі, які складаються і виникають стихійно, де ні
статус ні ролі не приписані, де немає заданої системи взаємовідносин.
Неформальна група може створюватися всередині формальної коли,
наприклад, в студентській виникають більш дрібніші групування, що
складаються із близьких друзів, що об'єднані якимись загальними
інтересами. Але неформальна група може виникнути і. "сама по собі", не
всередині певної формальної групи, а поза нею: люди, що випадково
об'єдналися для гри у волейбол, або більш тісніша компанія друзів, що
належать до зовсім різних формальних груп. Інколи в рамках таких груп,
не дивлячись на її неформальний характер, виникає сумісна діяльність, і
тоді група набуває деякі риси формальної групи: в ній виникають певні,
хоч і короткочасові, позиції і ролі.
Виявлення таких двох структур в малих групах
мало велике значення. Це дає можливість
використовувати неформальну структуру відносин в
інтересах фірми, компанії. Крім того, виявляється
вплив певного співвідношення формальної і
неформальної структури групи, наприклад, на її
згуртованість, продуктивність тощо.
Малі групи можуть бути групами членства і референтними групами.
Референтна група вперше була введена в 1942 р. американським
дослідником Хайменом, якому належить відкриття самого феномена
"референтна група". В експериментах Хаймена було показано, що частина
членів певних малих груп дотримується норм поведінки тієї групи, на яку
вони орієнтуються. Такі групи, в які індивіди не включені реально, але
норми якої вони приймають, Хаймен назвав референтними групами.
Отже референтна - це реальна або уявна група, в якій індивід
присутній психологічно, чиї норми і цінності використовуються індивідом
як еталон для оцінки своїх вчинків. Референтна група важлива не в смислі
її реального існування (її може не бути зовсім). Важливо, що певні норми,
що приписуються цій групі стають орієнтиром для групи.
Еталонна група виявляє великий вплив на поведінку людини. Явища

64