Page 48 - 197_

або поверхонь, цільові функції, залежності для визначення
швидкості різання, сили різання, канонічні рівняння
асиметричних об’єктів у САП. Однак частка аналітичних
моделей невелика;

 алгоритмічні – зв’язки між можливостями ТП зображаються
у формі алгоритму. Типовою алгоритмічною ММ є система
0
обмежень (рівнянь та нерівностей) типу f x ( x , ,..., x ) f ,
i 1 2 n i
де * - один із знаків =, , >, , <, , доповнених алгоритмом

числового методу їх розв’язку, наприклад, комплекс умов
придатності вибору типового рішення.
За способом отримання ММ поділяються на:

 теоретичні – створюються на основі вивчення суті явищ та
процесів, властивих певному класу об’єктів, наприклад, ММ
для розрахунку опорних точок траєкторії інструментів, ММ

для розрахунку основного часу;
 емпіричні – отримують як результат дослідження зовнішніх
проявів властивостей об’єкта від зміни параметрів ТП, що

можуть регулюватися, наприклад, точності або шорсткості
обробленої поверхні від режимів різання стійкості
інструмента чи сили різання від режимів різання.
Ці ММ створюються для відносно простих частин,

елементів ТП. Методи їх створення називаються
неформальними. Для отримання ММ систем з відомих ММ
елементів використовують формальні методи та підходи,

наприклад, метод з’єднання даного елемента з іншими
елементами об’єкта. Як формальний метод широко
використовується теорія графів. Тут елементи зображаються

вітками (ребрами) використовуваного для опису графа, а
зв’язки між елементами – його вершинами (вузлами). При описі
елемента на вхідній мові САПР вузли нумеруються – ці номери

є описом елемента.

6.2 Елементи теорії графів та її застосування в
автоматизованому проектуванні [2]
Граф – це математична модель системи зв’язків між

об’єктами різної природи, наприклад, елементами
технологічного процесу (операціями, переходами, їх тривалістю,
собівартістю), елементами вибору на різних стадіях його
виготовлення – поверхнями і їх розмірними зв’язками. Графи

48