Page 92 - 18
P. 92

Другим прикладом нерiвномiрного розмiщення свердловин може бути
                 методика Г.А. Габрiелянца для розвiдки масивних покладiв нафти i газу. Суть її
                 вiдображена на рисунку i полягає в такому розмiщеннi свердловин, коли кожна з





















                 них  висвiтлює  приблизно  однаковий  об'єм  покладу.    При    цьому  свердловини
                 можуть  розташовуватись  як  профiлями,  так  i  мережами.  Така  методика

                 забезпечує  закладання  основного  числа  свердловин  в  присклепiннiй  частинi
                 покладу,  де  може    бути  сконцентровано  70-80%  запасiв;  проте  їй  властивi  тiж
                 обмеження,  що  i  в  попередньому  випадку:  необхiдна  впевненiсть  в  надiйному
                 картуваннi структури.
                        Суттєво      пiдвищується         нерiвномiрнiсть        мережi      при      органiзацiї
                 першочергових дiлянок дослiдно-промислової розробки. В цих випадках виникає
                 завдання органiзацiї старанної обробки даних бурiння видобувних i нагнiтальних
                 свердловин на таких дiлянках i екстраполяцiї виявлених закономiрностей будови
                 покладу  на  слабко  розвiданi  дiлянки  з  метою  економiї  обсягу  розвiдувального
                 бурiння.
                        Таким чином, система розташування свердловин буде рацiональною, якщо
                 для  покладу  даного  типу  забезпечити  найбiльш  швидке  одержання  всiєї
                 необхiдної  iнформацiї  для  пiдрахунку  запасiв  i  проектування  розробки  з
                 потрiбною надiйнiстю при мiнiмальних витратах.
                        Узагальнюючи розглянутий пiдхiд до вибору оптимальних точок i систем
                 розмiщення  свердловин  можна  зробити  висновок,  що  генеральним  принципом

                 розвiдки,  який  випливає  iз  необхiдностi  максимально  достовiрного  вивчення
                 всього  об'єму  покладу  i  регламентуючим  проведення  розвiдки,  є  принцип
                 рiвномiрностi  або  рiвнопредставництва.  Вiн  не  пов'язаний  з  якими-небудь
                 геологiчними  особливостями  розвiдувального  об'єкта,  а  є  лише  трактовкою
                 геологiчного  дослiдження  як  способу  вивчення  складної  системи  i  вiдображає
                 кiнцевi  вимоги  до  системи  розвiдки.  Рiвномiрнiсть  –  це  постiйнiсть,  що
                 характеризує  об'єкт  в  якому-небудь  вiдношеннi  на  всоьму  його  протязi,  у  всiх
                 частинах.
                        Рiвномiрнi системи спостережень широко використовуються для вирiшення
                 багатьох геологiчних завдань. При цьому пiд рiвномiрнiстю мережi спостережень
                 звичайно розумiють таке положення, коли щiльнiсть точок в будь-якiй пiдобластi
                 рiвна щiльностi в будь- якiй iншiй пiдобластi того ж розмiру. При цьому система
                 називається  ще  i  регулярною,  якщо  точки  утворюють  який-небудь  вид  мережі

                 (квадратної,  трикутної  тощо).  Як  показали  дослiдження,  регулярна  мережа  в



                                                                                                                 91
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97