Page 91 - 18

Проте значна лiтологiчна мiнливiсть i змiна товщин в широких межах
потребують закладання порiвняно великого числа свердловин i не забезпечує
достовiрнiсть геологiчних побудов. Окрiм того, при цiй системi всi розвiдувальнi
свердловини нового кiльцевого ряду, закладенi нижче за падiнням пластiв вiд
свердловин попереднього ряду, якi дали нафту, можуть опинитись за контуром
нафтогазоносностi. Варiантом кiльцевої системи є секторна система розмiщення
свердловин, коли поклад дiлиться на низку секторiв, а розвiдувальнi свердловини
розмiщуються в цих секторах на рiзних абсолютних позначках.
Системи розташування свердловин при розвiдцi можуть бути такими ж, як
при пошуковому бурiннi (спадкованими), але можуть i вiдрiзнятися вiд них в
залежностi вiд геологiчних умов i якостi пiдготовки площ пiд пошукове бурiння.
Збіг систем спостерiгається, наприклад, при вивченнi пластових покладiв,

приурочених до сильновитягнутих структур. В цих випадках i пошуковi, i
розвiдувальнi свердловини розмiщуються на профiлях, якi взаємно доповнюють
розвiданiсть покладу з врахуванням його морфологiї.
При вивченнi лiтологiчно обмежених рукавоподiбних рифових покладiв
пошуковi свердловини для їх виявлення найчастiше розташовують короткими
профiлями навхрест зон простягання колекторiв, тодi як розвiдувальнi –
мережами (трикутна або квадратна).

3.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення
свердловин

Будь-яка система розмiщення свердловин характеризується рiзною
регулярнiстю, тобто рiвномiрнiстю вiдстаней мiж свердловинами на рiзних

дiлянках покладу. Практично рiвномiрнi системи застосовують при розвiдцi
покладiв, для яких не вiдмiчається закономiрностей змiни товщини та iнших
властивостей колекторiв. Це можуть бути пластовi поклади рiзного обмеження, а
також поклади в рифах з рiзкими переходами на периферiї до фацiй, що не
вмiщують колекторiв. В таких умовах системи розмiщення свердловин
(профiльнi або мережевi) характеризуються однаковими вiдстанями мiж
свердловинами.
У тих випадках, коли в покладi спостерiгаються явнi закономiрностi в змiнi
товщини, застосовують нерiвномiрнi системи розташування свердловин. Так, при
розвiдцi пластових покладiв iз обширними водонафтовими зонами на дiлянках
цих зон свердловини розмiщують за бiльш рiдкою мережею, нiж на дiлянках
повного нафтонасичення. При цьому виходять з того, що в крайових частинах
покладу вмiщується незначна частка запасiв в порiвняннi з центральними. Цi
мiркування справедливi при надiйному картуваннi структури за сейсмiчними
даними або структурним бурiнням. В iншому випадку, коли структурний план
може суттєво змiнитися, бурiння рiдкої мережi (або профiлiв) свердловин в

перифiрiйних частинах покладу не забезпечить надiйного проведення як
зовнiшнього, так i внутрiшнього контурів нафтогазоносності, що приведе до
великих похибок визначення площi i об'єму покладу.

90