Page 113 - 18

Для визначення місця закладання свердловини слід розрахувати за
формулою В.П.Савченка ймовірне гіпсометричне положення ГВК. Якщо нафтова
облямівка існує, то вона повинна знаходитись в зоні розрахункового ГВК. Після
розкриття нафтонасиченої товщини пласта необхідно точно визначити пластовий
тиск і густину нафти для розрахунку висотного положення ГНК і ВНК.
За матеріалами перших свердловин, що розкрили нафтову облямівку,
повинна бути зроблена орієнтовна оцінка її можливого промислового значення і
визначена доцільність її подальшої розвідки. Така оцінка здійснюється на основі
визначення орієнтовних розмірів облямівки (ширини, висоти, об’єму) і
допустимих робочих дебітів.
З точки зору співвідношення запасів нафтові і газові поклади можна
поділити на три типи:

1. Газонафтові поклади, у яких співвідношення запасів газу і нафти та
експлуатаційна характеристика нафтової частини така, що розробка покладу
починається з нафтової частини. Це нафтові поклади з газовою шапкою.
2. Нафтогазові поклади, у яких співвідношення запасів газу і нафти таке,
що обидві частини доцільно розробляти одночасно. Їх називають газовими
покладами з нафтовою облямівкою підпорядкованого промислового значення.
3. Нафтогазові поклади, нафтова частина яких не має промислового
значення. Це газові поклади з нафтовою облямівкою непромислового значення.
При відомому положенні ГНК в ВНК розміри виявленої бурінням нафтової
облямівки пластового покладу визначаються розрахунковим шляхом. На рисунку
показано, що в нафтовій облямівці повнопластового покладу можуть бути
виділені 3 зони: підгазова (І), повнопластова (ІІ) і водоплавна

(ІІІ).
Ширина підгазової (І) або водоплавної (ІІІ) частини нафтової облямівки
(b) рівна

h
b  ,
tg 
де h – видима товщина пласта, м;
 – кут нахилу пласта.
Ширина повного поля нафтової облямівки (b) дорівнює

112