Page 115 - 18

випадку становить лише 1–5%. Збільшення порового простору може
відбуватися за рахунок вторинних процесів і, в першу чергу, за рахунок
доломітизації (об’єм породи при цьому може зменшуватись на 12 %).
Тріщинуватість карбонатних порід зумовлює різке збільшення їх
фільтраційних властивостей і незначне – ємнісних (в межах 1%). Сприятливо
впливає на колекторські властивості наявність поверхонь розмиву.
Складність пошуків і розвідки нафти і газу в карбонатних колекторах
пов’язана з різкими коливаннями їх властивостей як по площі, так і за розрізом.
Це зумовлює складні умови залягання вуглеводнів і утруднює визначення
ефективного порового простору, ефективної товщини, нафтонасиченості і оцінку
запасів нафти і газу.
Положення покладів нафти і газу в карбонатних породах може

контролюватися як структурним фактором при пластовому характері
карбонатних колекторів, так і ділянками розвитку підвищеної пористості і
тріщинуватості незалежно від структурних умов (літологічно екрановані поклади,
пов’язані з флексурами, терасами і навіть синкліналями). В кабонатних товщах
можливі скупчення нафти і в зонах незгідного залягання (стратиграфічно
екрановані поклади) і тектонічних розривів (тектонічно екрановані поклади).
При пошуках покладів нафти і газу в карбонатних породах основна увага
повинна бути направлена на пошуки і виділення в розрізі пористих і
тріщинуватих інтервалів і ділянок найбільшої пористості і тріщинуватості. Для
цього проводиться детальне вивчення колекторських властивостей розрізів
вапнякових і доломітових комплексів. В першу чергу необхідно вивчати
розповсюдження колекторів в склепінних частинах піднять.
Для пошуків зон розвитку тріщинуватості можна також використовувати

електророзвідувальні роботи (методи ВЕЗ і електропрофілювання), які
дозволяють вивчати зміну питомого електричного опору на площі. Зони розвитку
тріщинуватості на картах зміни електричних опорів звичайно характеризуються
ділянками понижених значень.
Особливу увагу при пошуках покладів нафти і газу в карбонатних
колекторах необхідно приділяти вивченню нафтогазопроявів в розрізі
свердловин.
Виділення в карбонатному розрізі проникних різновидів порід промислово-
геофізичними дослідженнями не завжди дозволяє достовірно оцінити їх
колекторські властивості і нафтонасиченість. Тому для підвищення ефективності
промислово-геофізичних досліджень необхідно їх комплексувати з
дослідженнями пластовипробовувачами. Це дозволяє більш точно визначати
ефективні товщини в карбонатному розрізі і положення контактів, дає
можливість визначати характер і властивості флюїдів насичення, які необхідні
для обгрунтованої інтерпретації матеріалів промислово-геофізичних досліджень.
Окрім того, в окремих районах буряться спеціальні дослідні свердловини для

розкриття карбонатних розрізів із суцільним відбором керна. Зіставлення
результатів досліджень керна із промислово-геофізичними матеріалами дозволяє
суттєво підвищити достовірність інтерпретації останніх.

114