Page 108 - 18

розвідки. Проте положення його у верхній частині поверху розвідки дає
можливість випробовувати значне число горизонтів,що залягають нижче, і
залишати свердловини в доброму технічному стані в найбільш багатому
верхньому горизонті.
Контроль за проведенням розвідки багатопокладного родовища в цілому
такий же важливий, як і при розвідці окремих покладів. Проект розвідки
складається, як правило, при значній невизначеності уявлень про будову
покладів і запасів в них, які можуть змінюватися настільки, що вибраний варіант
виявиться не самим ефективним і буде потрібно його коригування або заміна
іншим варіантом.

4.2 Масивні поклади

Специфічними особливостями будови масивних покладів, які істотно
впливають на методику пошуково-розвідувальних робіт, є:
1) форма і об’єм покладу контролюються положенням площин крил пастки
і площини ВНК (ГРК), яка суцільно перетинає тіло колектору;
2) закономірна зміна ефективної площини пласта від максимальної в
склепінні до нульової на контурі, що зумовлює нерівномірний розподіл запасів на
площі (присклепінна частина займає близько половини площі і вміщує до 80%
запасів).

В зв’язку з цим необхідно прагнути до більш точного визначення характеру
крил структури і місцеположення склепінної ділянки, в межах якої зосереджені
основні запаси нафти і газу.
Побудова геометричної моделі покладу для вирішення завдань розвідки
цілковито залежить від точності попадання першої пошукової свердловини в
склепіння структури, що, на жаль, вдається не завжди. При зміщенні цієї
свердловини на одно із крил лінійна інтерполяція між свердловинами і особливо
екстраполяція в неосвітлені бурінням ділянки можуть привести до суттєвих
похибок у визначенні об’єму, форми і розмірів покладу. Саме тому стандартні
прийоми розташування свердловин класичним “хрестом”, поперечними або
діагональними профілями малоефективні, оскільки багато свердловин при цьому
закладаються на периферії покладу, де запаси незначні.
Суть системи розташування свердловин на покладах масивного типу
полягає в такому. На підготовленій структурі закладають дві або три свердловини
уздовж довгої осі в межах очікуваної склепінної ділянки. При одержанні
промислових припливів нафти або газу одночасно або послідовно в залежності

від геолого-економічних і кон’юнктурних умов бурять ще дві свердловини за
системою розвідувального трикутника на кожному крилі структури, щоби
достовірно визначити їх положення в просторі і виділити склепінну ділянку.
Розвідувальні трикутники розташовують таким чином, щоби одна із їх сторін
була паралельна ймовірному напрямку довгої осі складки. Отже, із шести
свердловин, пробурених на продуктивній структурі, чотири виявляються поблизу
склепіння (по дві на кожному крилі), а дві, що розташовані у вершинах
трикутників, характеризують приконтурну зону. Така система закладання

107