Page 111 - 18
P. 111

6. Оцінка запасів газового покладу може бути здійснена в процесі ДПР
                 або на стадії розробки на основі методу падіння тиску. Отже, відпадає потреба
                 детального  вивчення  структурних  і  резервуарних  підрахункових  параметрів
                 (морфологія  будови  покрівлі  і  підошви  пластів,  контуру  і  площі  покладів,
                 положення  ГВК,  пористість,  газонасиченість,  ефективні  газонасичені  товщини
                 тощо). В той же час посилюються вимоги до вивчення режимних підрахункових
                 параметрів (пластові тиски і температури, вміст конденсату, тиск і температура
                 початку конденсації, гідро- і п’єзопровідність, вміст супутніх компонентів тощо).
                        7. Застосування методу падіння тиску для підрахунку запасів доцільно для
                 невеликих однопокладних родовищ і особливо для покладів із складною будовою
                 колектору,  ємнісні  властивості  якого  оцінити  об’ємним  методом  дуже  важко.
                 Разом з тим треба враховувати, що застосування методу падіння тиску практично

                 виключається  у  випадку,  коли  поклади  характеризуються  різко  вираженим
                 водонапірним  режимом,  а  також  коли  водоплавний  поклад  має  малу  висоту  в
                 порівнянні із загальною товщиною пласта.

                                               4.4 Газоконденсатні родовища

                        Особливостi  розвiдки  газоконденсатних  покладiв  зумовленi  в  основному
                 двома чинниками:
                        а) складом вуглеводнiв;

                        б) умовами розробки.
                        Газоконденсатнi  поклади  вiдрiзняються  вiд  газових  тим,  що  вмiщують  в
                 газi  в  розчиненому  станi  значну  кiлькiсть  рiдких  ВВ  (С 5Н 12  i  вище).  Вмiст
                                                                                                                3
                 конденсату в таких покладах коливається в значних межах (вiд 75 до 1300 г/м ).
                 Однак  при  цьому  розрiзняють  поклади,  якi  не  мають  самостiйного  значення.
                 Промисловий iнтерес мають лише досить великi поклади iз запасами рiдких ВВ,
                 що  зумовлюють  рентабельнiсть  їх  розробки  як  газоконденсатних.  У  випадку
                 вiдкриття  дрiбних  газоконденсатних  покладiв,  коли  запаси  конденсату  не
                 забезпечують рентабельнiсть здiйснення процесу пiдтримання пластового тиску,
                 вони повиннi розвiдуватись i розроблятися як газовi.
                        Технологічні  умови  розробки  газових  і  газоконденсатних  покладів  зовсім
                 різні.  На  відміну  від  газових  розробка  газоконденсатних  покладів  повинна
                 проходити при підтримці пластового тиску з тим, щоби не допустити виділення в
                 пластових  умовах  рідких  вуглеводнів,  які  в  такому  разі  будуть  змочувати
                 мінеральні  частинки  порід  і  безповоротно  тратитись  .  Звичайно,  підтримання
                 тиску здійснюється шляхом зворотної закачки газу після вилучення із них рідких

                 вуглеводнів  (сайклинг-процес).  Після  вилучення  основних  запасів  рідких
                 вуглеводнів газоконденсатний поклад повинен розроблятися як газовий.
                        Слід мати на увазі, що склепінні частини покладу відрізняються відносно
                 меншим  вмістом  рідких  ВВ  в  порівнянні  з  більш  зануреними  частинами,  де
                 концентрація їх досягає максимуму.
                        Таким  чином,  для  правильного  вибору  місцеположень  експлуатаційних
                 свердловин,  а  також  більш  точного  підрахунку  запасів  рідких  ВВ  необхідно
                 встановити особливості геологічної будови газоносних пластів і вміст конденсату




                                                                                                                 110
   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116