Page 111 - 18

6. Оцінка запасів газового покладу може бути здійснена в процесі ДПР
або на стадії розробки на основі методу падіння тиску. Отже, відпадає потреба
детального вивчення структурних і резервуарних підрахункових параметрів
(морфологія будови покрівлі і підошви пластів, контуру і площі покладів,
положення ГВК, пористість, газонасиченість, ефективні газонасичені товщини
тощо). В той же час посилюються вимоги до вивчення режимних підрахункових
параметрів (пластові тиски і температури, вміст конденсату, тиск і температура
початку конденсації, гідро- і п’єзопровідність, вміст супутніх компонентів тощо).
7. Застосування методу падіння тиску для підрахунку запасів доцільно для
невеликих однопокладних родовищ і особливо для покладів із складною будовою
колектору, ємнісні властивості якого оцінити об’ємним методом дуже важко.
Разом з тим треба враховувати, що застосування методу падіння тиску практично

виключається у випадку, коли поклади характеризуються різко вираженим
водонапірним режимом, а також коли водоплавний поклад має малу висоту в
порівнянні із загальною товщиною пласта.

4.4 Газоконденсатні родовища

Особливостi розвiдки газоконденсатних покладiв зумовленi в основному
двома чинниками:
а) складом вуглеводнiв;

б) умовами розробки.
Газоконденсатнi поклади вiдрiзняються вiд газових тим, що вмiщують в
газi в розчиненому станi значну кiлькiсть рiдких ВВ (С 5Н 12 i вище). Вмiст
3
конденсату в таких покладах коливається в значних межах (вiд 75 до 1300 г/м ).
Однак при цьому розрiзняють поклади, якi не мають самостiйного значення.
Промисловий iнтерес мають лише досить великi поклади iз запасами рiдких ВВ,
що зумовлюють рентабельнiсть їх розробки як газоконденсатних. У випадку
вiдкриття дрiбних газоконденсатних покладiв, коли запаси конденсату не
забезпечують рентабельнiсть здiйснення процесу пiдтримання пластового тиску,
вони повиннi розвiдуватись i розроблятися як газовi.
Технологічні умови розробки газових і газоконденсатних покладів зовсім
різні. На відміну від газових розробка газоконденсатних покладів повинна
проходити при підтримці пластового тиску з тим, щоби не допустити виділення в
пластових умовах рідких вуглеводнів, які в такому разі будуть змочувати
мінеральні частинки порід і безповоротно тратитись . Звичайно, підтримання
тиску здійснюється шляхом зворотної закачки газу після вилучення із них рідких

вуглеводнів (сайклинг-процес). Після вилучення основних запасів рідких
вуглеводнів газоконденсатний поклад повинен розроблятися як газовий.
Слід мати на увазі, що склепінні частини покладу відрізняються відносно
меншим вмістом рідких ВВ в порівнянні з більш зануреними частинами, де
концентрація їх досягає максимуму.
Таким чином, для правильного вибору місцеположень експлуатаційних
свердловин, а також більш точного підрахунку запасів рідких ВВ необхідно
встановити особливості геологічної будови газоносних пластів і вміст конденсату

110