Page 23 - 166

23
0
0
0
для ТЕЗ-ЗП – 165 С, для ЕЗ-ПТ – 270 С. Для ППТ (піропатрон) – 230 С .
Засоби детонування (ЗД) поділяються на початкові і проміжні. Початкові
ЗД створюють детонацію під зовнішньої дією, а проміжні – передають
детонацію від одного заряду до іншого. Початкові ЗД: капсулі-детонатори КД,
КД-Н, ТКД; електродетонатори ЕД, ТЕД; вибухові патрони ПВ, ПВПД;
вибухові патрони ПВ, ПВПД; герметичні патрони ПГ, ПВГУ.
Капсулі-детонатори ТКД – променевого типу, спрацьовують від променю
вогню. Капсулі марки КД-Н – так званого накольного типу, використовуються
для масштабних вибухів. Електродетонатори вимагають особливої уваги з
точки зору техніки безпеки, особливо електродетонатори ЕД-8. Вибухові
патрони ПВ в геофізиці використовуються в корпусних кумулятивних
перфораторах типу ПК. Герметичні патрони відрізняються від ПВ
товстостінним корпусом. Використовуються в безкорпусних кумулятивних
перфораторах. При зберіганні і транспортуванні засобів детонування
електричної дії електровводи кожного з них повинні закорочуватись між собою
і на їхній же корпус.
Проміжні ЗД використовуються у вигляді проміжних детонаторів типу
ДП (це заряди нефлегматизованих БВР) та у вигляді детонуючих шнурів (ДШ).
Детонуючі шнури використовують для передавання детонації від
початкового засобу детонування до основного заряду чи групи зарядів, а також
в якості основних зарядів в торпедах типу ТДШ.
ДШ мають наступну будову: багатошарова пластична оболонка
(наприклад, поліхлорвінілова), всередині якої запресовано гексоген або ТЕН.
Діаметри ДШ – від 6 мм до 12 мм. ТЕН використовується в шнурах марки
ДШВ, який характеризується підвищеною чутливістю до механічних дій. Цей
шнур найчастіше використовується в корпусних кумулятивних перфораторах.
В цих же перфораторах використовуються шнури марки ДШТ. В безкорпусних
кумулятивних перфораторах використовуються шнури марки ДШУ. Шнур
марки ДШТТ (термостійкий таблетковий) складається із таблеток, кожна з яких
має свою індивідуальну оболонку.
Перед розрізанням шнура поміж бухтою і місцем відрізу укладається
петля із цього шнура. Внаслідок того, що вибухова дія передається найкраще
по осі шнура і значно слабше в радіальному напрямі (через оболонку), то
детонуючі шнури слід з’єднувати торцями, а не внаклад. Контроль якості
набивки шнура проводиться обтискуванням його руками.