Page 18 - 166

18

3 ВИБУХОВІ МАТЕРІАЛИ

ВМ називають ВР, вироби з них, засоби підривання і запалювання ВР, що
застосовуються для вибухових робіт у народному господарстві. Вимоги до ВР,
що застосовуються при вибухових роботах в глибоких свердловинах: високі
густина, теплота вибуху, швидкість детонації, відносно низький критичний
діаметр детонації, висока термостійкість.

3.1 Класифікація ВР
При ВР в свердловинах використовують наступні групи ВР: порохи,
бризантні ВР, ініціюючі ВР, піротехнічні речовини.
По фізико-хімічному стану ВР поділяють на хімічні сполуки і вибухові
суміші.
Вибухові хімічні сполуки (індивідуальні ВР) – це відносно нестійкі
хімічні речовини, які здатні під зовнішнім впливом розпадатися на стійкі
продукти вибуховим шляхом. Молекули цих речовин вміщують паливо і
окислювач з ненасиченими хімічними зв’язками: СС, NN, NC, NO, O=O,
O=Cl. Нітрити, перекиси, азиди, хлорати. Недолік – максимальна чутливість.
Вибухові суміші – системи, що складаються з декількох хімічно не
зв’язаних поміж собою компонентів (палива і окислювача). За агрегатним
станом вибухові суміші поділяються на тверді, рідкі і газоподібні. Газоподібні –
низькоенергетичні (метан+повітря). Рідкі – паливо (бензол, толуол)+ HNO 3 –
потужні, але високочутливі. Тверді – паливо (тротил, нітрогліцерин, вугілля,
смола)+селітри (NH 4NO 3, KNO 3).
Головна перевага ВР над іншими джерелами енергії полягає у величезній
потужності, компактності – зручності для зберігання і транспортування.
Потужність вибуху 1 кг ВР (типу гексогену) більша від потужності будь-якої
ЕС світу, але за короткий проміжок часу.

3.2 Порохи
Порохи – це ВР, для яких характерне стійке горіння, що не переходить в
детонацію навіть при високих зовнішніх тисках. Часом порохи ще називають
метальними ВР.
В промисловій геофізиці порохи застосовують в порохових генераторах
тиску, вибухових пакерах, грунтоносах, кульових і торпедних перфораторах, а
також в якості додаткових (проміжних) зарядів.
0
Найважливіші характеристики порохів – температура горіння T , що
max
визначається теплотою згорання Q м, і сила пороху f – робота розширення
0
продуктів горіння 1 кг пороху при зміні їх температури від T до нуля.
max
В залежності від складу порохи поділяються на димні (або змішані) і
бездимні (нітроцелюлозні).
Змішані порохи – це механічні суміші палива, окислювача і в’яжучих
речовин. Найпростіший приклад – димний порох, що складається із вугілля,
селітри і сірки. Гігроскопічний (селітра), чутливий до удару і тертя, хімічно