Page 27 - 166
P. 27

27

                      Кумулятивні перфоратори опускають в свердловину або на геофізичному
               кабелі, або на бурильних чи насосно-компресорних трубах. Підривання зарядів
               перфоратора  найчастіше  групове  (залпове),  але  може  бути  напівселективним
               (окремими групами) і селективним (окремими зарядами).
                      В  кумулятивних  перфораторах  ініціювання  групи  зарядів  здійснюється
               від вибуху спільного детонуючого шнура, який, в свою чергу, збуджується від
               початкового засобу ініціювання. В корпусних перфораторах ДШ безпосередньо
               прилягає  до  проміжного  детонатора  заряду,  що  полегшує  передавання
               детонації.  В  безкорпусних  перфораторах  ДШ  і  ДП  розділені  досить  товстою
               стінкою  оболонки  заряду,  внаслідок  чого  для  забезпечення  надійності
               передавання  детонації  застосовують  підсилені  ДШ.  Існують  конструкції
               перфораторів (ПР, ПКОС), в яких ДШ відсутній.

                      4.3 Кумулятивні корпусні перфоратори
                      Термобаростійкість  корпусних  кумулятивних  перфораторів  вища,  ніж
               безкорпусних,  оскільки  в  цих  перфораторах  заряди  та  засоби  підривання  не
               знаходяться у безпосередньому контакті із навколишнім середовищем, а також
               завдяки  наявності  великого  вільного  об’єму  в  корпусі  навколо  зарядів,  що
               полегшує видалення продуктів вибухового розкладу зарядного комплекту. Крім
               цього, оскільки  корпус перфоратора сприймає на себе основну дію продуктів
               вибуху,  обсадна  колона  і  цементний  камінь  в  значній  мірі  захищені  від
               пошкоджень в процесі перфорації свердловин.
                      До кумулятивних корпусних перфораторів багаторазового використання
               відносяться перфоратори типів ПК, ПК-ДУ, ПК-Н.
                      Дані перфоратори мають товстостінний циліндричний пустотілий корпус
               із  легованої  сталі,  в  якому  виконані  гніздові  отвори,  розташовані  по  осях
               встановлених  у  корпусі  кумулятивних  зарядів.  Кожен  отвір  герметизується
               металевим  корком,  який  вставляється  або  загвинчується  в  стінку  корпусу  і
               герметизується  відповідним  гумовим  ущільненням.  Осі  сусідніх  зарядів  і
               гніздових отворів розташовані з кроком, який забезпечує необхідну щільність
               перфорації. Для отримання рівномірної перфораційної сітки в обсадній колоні,
               підвищення гідродинамічної досконалості свердловини і зменшення небезпеки
               пошкодження обсадної колони осі сусідніх зарядів переважно взаємно зсунуті
                           0
               на кут 90 . Мінімальна відстань поміж осями сусідніх зарядів становить 75-85
               мм,  що  відповідає  щільності  перфорації  13.3-11.8  отв./м  і  визначається
               допустимою  взаємодією  зарядів  і  ступінню  дії  вибуху  зарядів  на  корпус
               перфоратора.
                      В  одному  корпусі  встановлюється  10-12  зарядів.  Корпуси  можуть
               з’єднуватися поміж собою, завдяки чому можна збільшити кількість зарядів, що
               одночасно опускаються у свердловину, до 20-30.
                      Кріплення і центрування зарядів здійснюється з боку гніздового отвору за
               допомогою паперової (в перфораторах типу ПК) або металевої (в перфораторах
               типів ПК-ДУ, ПК-Н) втулки, яка входить в кумулятивну виїмку заряду.
                      Ініціювання  вибуху  ДШ  в  перфораторах  типу  ПК  здійснюється  від
               вибухового  патрону  запобіжної  дії  ПВЗД,  що  розташований  в  порожнині
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32