Page 5 - 164
P. 5

5

                                  ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДАНИХ ГДС. ЗНАЧЕННЯ
                                         КОМПЛЕКСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

                      Основне  завдання  геофізичних  досліджень  свердловин  нафтогазових
               родовищ (ГДС) — виявлення продуктивних пластів, проведення літологічного
               розчленування розрізів та уточнення геологічної будови.
                      Геофізичні  методи  є  основними  при  вирішенні  завдань  промислової
               нафтогазової  геології.  Комплекс  методів  ГДС  складається  у  відповідності  до
               завдань, які ставляться перед геофізикою. Ефективність вирішення поставлених
               задач визначається правильною інтерпретацією отриманих результатів. Методи
               промислової  геофізики  почали  застосовуватися  для  контролю  процесів,
               пов’язаних з експлуатацією свердловин і розробкою родовищ в 50-х роках. У
               даний  час  вони  відіграють  основну  роль  у  вирішенні  питань  нафтогазової
               геології  та  геофізики.  Першими  ГДС  були  геотермічні  дослідження  (1906-
               1913 р.р.) — Голубятніков Д.В. на родовищах Баку.
                      Електричний  каротаж  —  Марсель  та  Конрад  Шлюмберже  –  Франція.
               Електричний  каротаж  як  спосіб  геологічної  інтерпретації  був  створений
               І.М. Губкіним, В.А. Сельським, Денисевичем В.Д., Б.М. Сухаревичем. Великий
               вклад в розвиток електричних методів внесли бакинські вчені А.І. Пародгенова
               і Д.В. Жабрева.
                      У  1948-1953  р.р.  під  керівництвом  Г.Г.  Доля  було  розроблено  ряд
               ефективних модифікацій електричного каротажу (БК, ІК, МК).
                      У 1950-1960 р.р. — розроблені акустичні методи.
                      1955-1958  р.р.  —  селективний  гама-гама  каротаж.  Паралельно
               розвивалися і інші геофізичні методи.
                      У даний час ядерно-фізичні методи дозволяють вирішити ряд основних
               геологічних завдань:
               —  геологічна  документація  розрізів  свердловин  і  оцінка  колекторських
                   властивостей порід-колекторів, визначення їх ефективних товщин;
               —  контроль  за  розробкою  нафтових  і  газових  родовищ,  визначення  в  розрізі
                   водонафтового         і    нафтового,       газорідинного       контактів,      виявлення
                   переміщення  контурів нафтоносності  та джерел обводнення продуктивних
                   пластів;
               — контроль технічного стану свердловин — дослідження якості цементування
                   обсадних колон, оцінка їх герметичності і виснаження;
               —  дорозвідка  нафтогазових  родовищ,  виявлення  в  розрізах  експлуатаційних
                   свердловин додаткових продуктивних об’єктів, пропущених при бурінні;
                      Гама-каротаж — для оцінки глинистості та літологічного розчленування
               розрізу.  Недоліки  —  низька  інформативність  методу  при  дослідженні
               виповнених  геологічних  розрізів  породами  поліміктового  типу.  ГК  не
               розкриває  при  інтегральній  реєстрації  особливості  розподілу  окремих
               радіоактивних  ізотопів  (урану,  торію,  калію).  Гамма-спектрометрія  усовує  ці
               недоліки.
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10