Page 166 - 130
P. 166

165

               відходи.  Чистота  вихідних  порошків,  можливість  їх  точного  шихтування  і
               заданий  склад,  однорідна  дрібнозерниста  структура  виробів  забезпечує  їх
               високі  та  однорідні  магнітні  властивості.  Методом  металокераміки
               виготовляють також оксидні магнітом'які матеріали типу феритів (СоО, Fе 2O 3
               тощо).
                      Магнітодіелектрики.  Для  сердечників  індукційних  високочастотних
               котушок,  для  усунення  втрат  на  струми  Фуко,  магнітодіелектрики
               виготовляють пресуванням суміші дрібнозернистих порошків заліза або сплавів
               типу пермаллой, тощо з електроізолюючими пластмасами, лаками, силікатами.
               В  результаті  створюється  своєрідна  структура,  в  якій  частинки  металу
               ізольовані  одна  від  одної  якнайтоншими  прошарками  діелектрика.  Брикети  з
               пластмасовими  прошарками  нагрівають  до  150-180°С  для  полімеризації
               прошарків,  а  з  силікатними  і  оксидними  прошарками,  -  спікають.  Подібні
               сердечники  в  порівнянні  і  зі  звичайними  індукційними  котушками  дають
               економію в габаритних об'ємах в 5 разів, у вазі - на 35-50 %, в довжині проводу
               індукційної котушки - на 50-70 %.
                      Кермети (керамікометалічні вироби) - гетерогенні композиції із металів і
               неметалів,  які  суміщають  тугоплавкість,  твердість  і  жаростійкість  кераміки  з
               провідністю, пластичністю, термостабільністю і іншими властивостями металів.
               Як  неметалічні  компоненти  використовуються  різні  тугоплавкі  оксиди,
               металоподібні  сполуки  перехідних  металів  (карбіди,  бориди,  нітриди),  деякі
               силіциди і інші неметалічні речовини, що відрізняються хімічною стабільністю,
               високою твердістю і високою температурою плавлення. Як металічну складову
               керметів використовують, головним чином, метали і сплави групи заліза ( Fe ,
               Nі , Co ) і перехідні метали VІ групи (Сr , Mg , W) , іноді легкі метали( Аl і ін.).
                      Кермети  одержують  методами  порошкової  металургії.  Для  одержання
               компактних  композицій,  які  зберігають  і  кращим  чином  об'єднують  цінні
               властивості вихідних компонентів, стараються забезпечувати в керметах міцні
               міжфазові  зв'язки,  в  утворенні  яких  значну  роль  відіграють  адгезія,
               обволікання.  При  цьому  суттєве  значення  має  характер  взаємодії  фаз  на
               поверхні їх розподілу, величина і стан контактної поверхні, поверхневий натяг,
               а  також  можливість  утворення  в  процесі  виготовлення  керметів  тонких,
               рівномірно  розподілених  прошарків  проміжного  складу  (обмежені  тверді
               розчини,  сполуки  типу  шпінелів  тощо).  В  деяких  випадках  при  виготовленні
               керметів металічний компонент вводять в розплавленому стані (просочування
               заготовки)  або  використовують  часткове  розплавлення  металу  в  процесі
               спікання  брикету  із  суміші  порошків  металічних  і  неметалічних  компонентів
               (спікання  з  участю  рідинної  фази).  В  цих  випадках  велике  значення  набуває
               змочування.
                      Для  одержання  керметів  міцних  і  стабільних  в  широкому  діапазоні
               температур, як правило, необхідні:
                      а)  висока  дисперсність  і  рівномірний  розподіл  в  структурі  керметів
               металічних і неметалічних фаз;
   161   162   163   164   165   166   167   168