Page 36 - Міністерство освіти України

36
Корозія посилюється за наявності розчинника, зокрема
води. Корозія в розчинах – це електрохімічна корозія.
Електрохімічний вид корозії є найпоширенішим. Теорію
електрохімічної корозії розробили російські вчені
В. O. Кістяківський, В. Г. Акимов та інші. Згідно з цією
теорією, найлегше руйнуються метали за наявності
електролітів та інертних домішок (карбіди, метали з вищими
значеннями стандартних потенціалів). У цих випадках
створюються умови для виникнення гальванічного елемента.
Внаслідок електрохімічної корозії активніша складова
частина руйнується, перетворюючись на оксид, гідроксид або
розчинний електроліт, а на поверхні інертної домішки
виділяється водень.
У воді є йони Гідрогену, здатні до відновлення:

+
2H + 2е = H 2.

Крім того, у воді є також розчинений кисень, який теж
здатний до відновлення:

–
O 2 + 2H 2О + 4е = 4 ОН .

Отже, найважливішими окисниками, що
спричинюють електрохімічну корозію, є розчинений кисень
та йони Гідрогену.
Оскільки потенціал, що відповідає електродному
процесу

+
2H + 2е = H 2,

в нейтральному середовищі дорівнює -0,41 В, то йони
Гідрогену, що містяться у воді або в нейтральному водному
середовищі, можуть окиснювати тільки ті метали, значення
потенціалів яких менші за -0,41 В, тобто метали від початку
ряду електрохімічних потенціалів до Кадмію.
Розчинений у воді кисень здатний окиснювати ті
метали, потенціал яких менший за 0,8 В, оскільки потенціал,
що відповідає електродному процесу
–
O 2 + 2H 2О + 4е = 4 ОН ,
у нейтральному середовищі дорівнює 0,8 В.