Page 17 - Міністерство освіти України

17
d-металів, рідше – s- та p-металів. Деякі неметали (B, Si, N, P)
також можуть бути комплексоутворювачами.
-
-
-
Як ліганди можуть виступати прості (Cl , Br , I ) або
-
-
2-
складні (CO 3 , S 2O 3 , NO 2 та ін.) йони, нейтральні молекули
(у більшості випадків полярні) – як неорганічні (Н 2O, NH 3,
CO), так і органічні (NH 2CH 2NH 2, C 2H 5NH 2).
Кількість місць у внутрішній сфері комплексу, які
можуть бути зайняті лігандами, називають координаційним
числом (КЧ) комплексоутворювача. Значення координаційних
чисел перебуває в межах 1…12.
Комплексні сполуки класифікують за знаком заряду
комплексу.
Розрізняють такі комплекси:
2+
3+
- катіонні [Co(NH 3) 6] , Al[(H 2O) 5OH] ,
2-
3-
- аніонні [Fe(CN 6)] , [Zn(OH) 4] ,
- нейтральні [Ni(CO) 4], [Co(NH 3) 3Cl 3].
Хімічні властивості комплексів в основному такі ж як у
відповідних їм класів сполук. Особливістю є дисоціація
комплексів та їх руйнування сильними кислотами та
основами.
Дисоціація відбувається ступінчасто: спочатку сполука
дисоціює на йони зовнішньої сфери та комплексний йон (1
ступінь), потім комплексний йон – на комплексоутворювач та
ліганди (2 ступінь), причому дисоціація по 2-ому ступеню
незначна:
+
3-
K 3[Fe(CN) 6] 3K +[Fe(CN) 6] ,
3+
3-
-
[Fe(CN) 6] Fe + 6CN .
Кислоти та основи руйнують комплекси за різними
механізмами. У випадку кислот комплекс руйнується за
рахунок витіснення сильнішою кислотою слабшої, аніон якої
входить в склад комплексу як ліганд, або утворення сполуки з
лігандами (у випадку нейтральних молекул). Можливе також
утворення нерозчинної солі комплексоутворювача. У випадку
основ процес полягає в утворенні нерозчинного гідроксиду
комплексоутворювача. Цей процес проходить не завжди і
залежить від константи нестійкості комплексу та добутку
розчинності відповідного гідроксиду.
Na 3[Ag(S 2O 3) 2] + 4HNO 3 = 3NaNO 3 + AgNO 3 + 2H 2S 2O 3,
Na 2[Cu(CN) 4] + KOH = 2NaCN + Cu(OH) 2 + 2KCN.