Page 31 - 126

Тільки С.П. Тимошенко створив основи сучасного
курсу опору матеріалів.
Виникли і розвинулись нові дисципліни, споріднені
опору матеріалів, такі як теорія пластичності і теорія
повзучості. Вони збагатили апарат, який використовується
інженером – дослідником. Методами цих наук вдалось
вирішити ряд практично важливих задач, які виявились
“непосильними” для опору матеріалів. Точні рішення теорії
пружності і теорії пластичності служать також для
обгрунтування гіпотез, які прийняті при висновках, зроблених
методами опору матеріалів. Таким чином, дисциплін, які
займаються питаннями механіки деформованих тіл, дуже
багато. По степені теоретичності і прикладної направленості
вони створюють цілу гаму відтінків. Але серед цих дисциплін
опір матеріалів займає одне з основних місць.
Методи опору матеріалів не залишаються незмінними.
Вони безперервно розвиваються і вдосконалюються.

1.3 МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ

У зв'язку з переходом з 1 січня 1963 р. на міжнародну
систему одиниць нижче наведені короткі відомості про одиниці
вимірювання механічних та інших величин.
Міжнародна система одиниць (СІ) була прийнята в жовтні
1960 р. в Парижі XI Генеральною конференцією по мірах і
вагах, а потім у вересні 1961 р. затверджена як Державний
стандарт і універсальна система вимірювань.
Ця система одиниць складається з шести основних, двох
додаткових і 27 найважливіших похідних. До основних
відносяться такі одиниці виміру: метр (м) — одиниця довжини;
кілограм (кг) — одиниця маси.; секунда (сек) — одиниця часу;
градус Кельвіна (°К) — одиниця термідинамічної температури;
ампер (а) — одиниця сили струму; свічка (св) — одиниця сили
світла. Додатковими одиницями є радіан (рад) — для плоского
кута і стерадіан (стер)— для тілесного кута. Похідні одиниці
приймаються на основі законів, які встановлюють зв'язок між
фізичними величинами.
Під масою тіла розуміють міру його інертності, тобто
властивість, яка проявляється при прикладанні до тіла сили
зберігати набутий рух. Вона прийнята як міра кількості