Page 13 - Міністерство освіти і науки України

Аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з
питань контролю технічного стану доліт в процесі буріння
свердловин на нафту і газ дозволив окреслити основні етапи
розвитку наукової думки за цією проблемою і розробити
класифікацію відомих методів контролю.
Методи контролю технічного стану бурових доліт можна
поділити на три групи: прямі методи контролю зношення
елементів долота, непрямі методи контролю технічного стану
долота і розрахункові методи визначення параметрів, що є
ознаками закінчення рейсу долота (рис. 1.2).
Усі методи пов’язані зі стійкістю проти технічного стану
озброєння та опор долота і служать для визначення моменту
закінчення рейсу, при якому досягається найбільша
фективність буріння в плані максимуму (мінімуму) вибраного
критерію.
Особливістю контролю технічного стану доліт є
складні умови експлуатації, коли фізико-механічні і абразивні
властивості гірських порід змінюються в процесі буріння, але
їх показники контролювати неможливо.
Одночасно з руйнуванням породи зношується долото, а
окремі його елементи зношуються з різною швидкістю. В
залежності від конструкції долота, якості його виготовлення,
умов експлуатації і режимів буріння спостерігається
випереджаюче зношення опор долота або випереджаюче
зношення озброєння долота.
Іноді швидкість зношення опор і озброєння долота
співпадають. Але і в тому і в іншому випадку долото стає
нероботоздатним і підлягає заміні. Після підйому долота
контролюється зношення його елементів прямими методами
[8,13,18].
Для визначення моменту закінчення рейсу долота були
запропоновані критерії технічного стану доліт, які базуються
на побічній інформації [2,4,5,8,9,10,11,16 та ін.].

13