Page 17 - 112

r 2
2
   2 .
x y 2
a 1
При незмінному технологічному процесі виготовлення деталей (постійність
обладнання, інструменту, пристрою, режимів різання) значення r і а 1 постійні. У
цьому випадку на основі виразів (3.3) і (3.4) можна вирішити дві задачі. Пряма
задача полягає в тому, що за відомими ймовірними характеристиками вхідної
похибки ( x) і перехідною системою (r), а також коефіцієнтом рівняння зв’язку
(3.1) (а 1) визначають показник вихідної точності
a
   1 .
y x
r
В оберненій задачі встановлюється, який повинен бути вхідний показник
точності, щоб точність обробки на даній операції була не нижча заданої
r
   .
x y
a
1
Для проведення лабораторної роботи використовується підготовлений
комплект пронумерованих деталей в кількості 50 штук, які пройшли чорнову
обробку. Деталі комплекту – валики із Сталі 45 з чотирма ступенями однакового
діаметру. Така конструкція деталей забезпечує їх багаторазове використання.
Діаметр ступенів D=20…25мм, довжина ступені l=10…15мм, загальна довжина
L=110…120мм (рис.3.1).
В процесі виконання роботи проводиться чистове обточування вибраної
ступені валика. До чистового обточування деталі мали точність по h9, після – по
h8.
Деталі обробляють на токарно-гвинторізному верстаті моделі 1А616
прохідним токарним різцем з твердосплавною пластинкою Т15К6. Рекомендовані
режими обробки приведені в таблиці 3.1.
Експериментальна частина роботи полягає у вимірюванні діаметра D
вибраної ступені валика до і після чистової обробки.
Потім проводиться визначення ступеня взаємозв’язку між вхідними (після
чорнової обробки) і вихідними (після чистової обробки) відхиленнями дійсних
розмірів валиків від їх номінальних значень, а також розрахунок допуску на
чорнове обточування, який би дав змогу забезпечити задану точність після
чистового обточування.