Page 31 - 111

викликає вібрацію. Ця сила постійна по величині, але змінна за напрямком.
Відцентрова сила визначається виразом

Qr  n Qrn 2
2
I  mRw  ( ) 2  , Н, (4.1)
q 30 900
2
де m - незрівноважена маса, кгс /м;

 - кутова швидкість обертання, рад/с;
n - число обертів деталі в хвилину;

2
q - прискорення сил ваги, м/с ;
Q - вага деталі, Н;

r - зміщення центра ваги деталі від осі обертання, м;

R- відстань від осі обертання до центра ваги незрівноваженої маси, м.
При статичному балансуванні дослідним шляхом визначається величина і

розташування додаткової маси, яку необхідно додати до деталі або забрати з

неї, щоб центр ваги зрівноважувуаної деталі співпав з віссю її обертання.
Статичне балансування деталей проводять на призмах або роликах. В

якості прикладу розглянем балансування (рисунок 4.1,а) деталі 1, встановленої
на оправці 2, яка опирається на горизонтальні призми 3. Під дією

незрівноваженої маси m створюється крутний момент М к=Q 1r 1 і деталь

самовільно повернеться і займе положення, при якому незрівноважена маса
буде знаходитись в крайньому положенні (рисунок 4.1,б).

Для зрівноваження деталі до неї потрібно прикріпити зрівноважуючий
вантаж 4 (рисунок 4.1,в), розмістивши його з діаметрально протилежного боку

відносно до незрівноваженої маси. При цьому моменти сил ваги

незрівноваженої маси Q н і зрівноважуючого вантажу Q у відносно осі обертання
деталі повинні бути рівні

Q нr=Q уR, (4.2)

звідки
r
Q у=Q н . (4.3)
R
Як правило, величину незрівноваженої маси визначають в грамах, її
відстань до осі обертання в сантиметрах, тоді дисбаланс деталі визначається в

грам-сантиметрах. Допустимий дисбаланс вказується в технічних умовах.

29