Page 87 - 106

86

Осереднення поля, спостереженого на площині,
визначають у межах кола радіусом R за формулою:

1 2  R
U ) 0 , 0 ( сер     U , r ( )  r drd  , (3.7)
  R 2 0 0

де ,0( ) 0 - початок координат, розташований у центрі кола.

Трансформація осереднення підкреслює аномалії, які
плавно змінюються по площі, та вилучає або послабляє
аномалії з різкими градієнтами.
Для найкращого виділення регіональних аномалій
розмір вікна осереднення (2R) повинен бути меншим за їхні
розміри, але більшим за розміри локальних аномалій, які
необхідно або вилучити з поля, або суттєво послабити в
трансформованому полі. При виконанні цих умов:

U r ) y , x (  U ) y , x ( сер . (3.8)

Локальні аномалії отримують як різницю:

U  ) y , x (  U ) y , x (  U ) y , x ( сер . (3.9)

Міра осереднення аномалій:

U ) y , x (
  сер . (3.10)
U ) y , x (

Міра осереднення одночасно характеризує і степінь
точності виділення локальних аномалій. Для локальних
геологічних об’єктів (наприклад, подібних до кулі)