Page 9 - 94
P. 9

Так, після введення в експлуатацію газових заводів ним поча-
                            ли користуватись у Дрогобичі (з 1901 р.), Стрию (з 1910 р.),
                            Станіславові (з 1936 р.) та інших великих і малих містах, газо-
                            постачання яких пізніше було переведене на природний газ.
                            На кінець 1940 р. в Україні газом користувались 17 міст: Бе-
                            режани, Болехів, Борислав, Долина, Донецьк, Дрогобич, Жи-
                            дачів,  Станіслав,  Калуш,  Коломия,  Маріуполь,  Макіївка,
                            Львів, Одеса, Стрий, Харків і Ходорів та кілька селищ місько-
                            го  типу  і  сіл.  При  цьому  природний  газ  використовувався
                            тільки  у  Болехові,  Бориславі,  Долині,  Дрогобичі,  Жидачеві,
                            Калуші, Львові, Стрию і Ходорові, в інших же містах викори-
                            стовувався штучний газ, що вироблявся на місцевих газових
                            заводах  або  транспортувався  від  найближчих  коксохімічних
                            заводів.
                                   Прокладення  у  1948  році  магістрального  газопроводу
                            Дашава-Київ, відкриття Шебелинського та інших газових ро-
                            довищ і будівництво газопроводів Шебелинка-Харків, Шебе-
                            линка-Кривий  Ріг-Одеса  з  відгалуженнями  до  Дніпропетров-
                            ська, Запоріжжя, Миколаєва; Шебелинка-Київ з відводами до
                            Полтави, Кременчука, Черкас та інших міст зумовили високі
                            темпи  газифікації  народного  господарства  з  використанням
                            природного  газу,  який  зайняв  провідне  місце  в  паливно-
                            енергетичному балансі України.
                                   В сучасній науці відомо дві теорії походження вуглевод-
                            нів  - органічна і неорганічна.
                                   Органічну теорію походження газу ініціювали такі вчені,
                            як М.В. Ломоносов, І.М. Губкін, Н.Д. Зелінський. В 1888 році
                            німецький  вчений  К.  Енглер  провів  наукові  дослідження,  в
                            результаті  яких  обгрунтував  органічну  гіпотезу  походження
                            природних вуглеводневих газів.
                                   Теорія походження газу із органічних речовин має  насту-
                            пне  наукове  пояснення.  Утворення  вуглеводневих  газів
                            пов‘язане з формуванням порід, які накопичуються на днищі
                            водоймищ, морів  та океанів.  Мікроорганізми, що відмирали,
                            разом  з  мінеральними  частинами  осідали  на  морському  дні.
                            Завдяки  діяльності бактерій проходив розклад органічної ре-
                            човини. В результаті нашарування органічного осаду  послаб-
                            лювались біохімічні процеси і в утвореній органічній масі під
                            впливом наростаючих температур і тисків проходили хімічні
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14