Page 6 - 94
P. 6
ня, були власне газовими пальниками, в яких через простий
отвір поступав газ. Поступово пальники набували такої фор-
ми, щоб полум'я було плоским, що дещо підвищувало їх ефе-
ктивність. Докорінний переворот в освітленні стався у вісім-
десятих роках минулого століття, коли з'явився винахід авст-
рійського вченого К. А. фон Вельсбаха – освітлювальна сітка,
в зв'язку з чим газова лампа давала набагато більше світла при
менших витратах газу.
В міру того, як в галузі освітлення електрика відвойову-
вала все нові позиції, газова промисловість переорієнтовува-
лась на теплоенергетичні цілі. Хоча штучний газ ще довго ви-
користовувався для освітлення, поступово він все більше став
застосовуватися у виробничій сфері.
Першим українським містом, в якому впроваджено газове
освітлення, був Львів. Згодом газове освітлення з'явилося в
Одесі, Харкові, Києві, Чернівцях та інших містах України.
У Львові перші спроби застосування газу належать до
1847 року, коли магістрат вів переговори з фірмою Графтон-
Голдсмі у Парижі про освітлення міста газом. 12 лютого 1856
року магістрат Львова уклав з Німецьким континентальним
газовим товариством у Дессау контракт на освітлення міста
газом. Дія контракту розпочиналася 1 вересня 1858 року і ма-
ла тривати 25 років. Товариство набуло виняткового права на
постачання газу всім категоріям споживачів. Завод, що був
побудований по вул. Сонячній, працював на кам'яному вугіл-
3
лі. У 1858 році вже було вироблено 143157 м штучного га-
зу. На той час було прокладено 20 км міської газової мережі.
В наступні роки виробництво газу швидко зростало, збільшу-
валась і кількість споживачів. У зв'язку з подачею в другій по-
ловині 1929 року природного газу з Дашавського родовища
виробництво штучного газу почало зменшуватись. Так, у
1936 році споживання природного газу у Львові склало уже
3 3
5672 тис. м , а штучного зменшилось до 4409 тис. м .
Другим містом в Україні, де став використовуватись шту-
чний газ, стала Одеса. 7 квітня 1864 р. Одеською міською ду-
мою та підданим Баварії інженером Августом Рідінгером був
підписаний контракт, згідно з яким підприємець брав на себе
зобов'язання побудувати газовий завод, освітити центральну
частину міста та деякі вулиці, встановивши 1800-2000 газових