Page 100 - 88

101
2) дозатора – пристрою для введення проби. Як правило, газова
3
проба вводиться скляним шприцом об’ємом 1 см , рідка проба – мікрошприцом
на 1 мкл; доза – 0,2 мкл;
3) хроматографічної колонки. Хроматографічні колонки - це U-подібні
металічні, або спіральні трубки з внутрішнім діаметром 3-6 мм та довжиною 1-
3 м. Для чіткого розділення сумішей компонентів використовують скляні
колонки;
4) детектора. Найбільш поширеними є детектор по теплопровідності
(катарометр) та полум’яно-іонізаційний. Принцип дії катарометра оснований на
вимірюванні зміни опору спіралевидної металічної нитки (вольфрам, платина),
яка включена в електрохімічний мостик, що вимірює опір. Такий детектор
реєструє зміну опору, визвану зміною складу і концентрації речовин, які
розділяються на колонці;
5) самописця. Самописець фіксує сигнали детектора на
хроматографічному папері;
6) інтегратора для обробки одержаних даних.

9.5.1. ЕТАПИ ХРОМАТОГРАФІЧНОГО АНАЛІЗУ.

Основними етапами розділення досліджуваних сумішей на індивідуальні
компоненти методом газової хроматографії є:
1) підготовка проби, яка включає переведення проби в рідку або газову
фазу;
2) введення проби в хроматограф з допомогою мікрошприца, або через
дозатор, вмонтований в панель хроматографа;
3) проведення процесу хроматографування;
4) реєстрація сигналів детектора самописцем на хроматографічному
папері;
5) аналіз та обробка одержаної хроматограми, яка включає ідентифікацію
компонентів та визначення їх вмісту в суміші.

9.5.2. РОЗРАХУНОК ХРОМАТОГРАМ.

При визначенні процентного вмісту окремих компонентів досліджуваної
суміші методом газової хроматографії при аналізі хроматограм, як правило,
користуються методом нормалізації та внутрішнього стандарту.
Метод нормалізації полягає в наступному.
На одержаній хроматограмі (рис. 7) виміюють висоти (h, мм) „піків”
кожного з компонентів і на середині висоти вимірюють ширину (а,мм) для