Page 60 - 87

59
3
добавляють 9см води і т.д., поки не приготують розчини 6-и концентрацій.
3
Таким чином, одержують по 9см кожного розчину електроліту, в останній
3
3
пробірці -10см . З останньої пробірки відбирають 1см розчину і відкидають.
3
Після цього до розчинів доливають з бюретки по 5см глинистого розчину.
Через деякий час (10-15хв) визначають, в якій пробірці відбулася коагуляція.
Результати спостережень записують в табл.6.1. При цьому наявність коагуляції
відмічають знаком "+", а відсутність її- знаком "-".
Таблиця 6.1 − Пороги коагуляції електролітів в моль/л

Електроліт Грубий поріг коагуляції, моль/л

-2
-4
-3
-5
-1
1 10 10 10 10 10

KCl

CaCl 2

AlCl 3

Одержавши значення грубого порогу коагуляції для всіх електронів,
виводять правило значності, для чого знайдені значення порогів коагуляції

ділять на найменший поріг коагуляції для AlCl 3. Порівнюють експериментальне
співвідношення порогів коагуляції з теоретично обчисленими за правилом
1 1 1
Дерягіна-Ландау: КСІ: СаСІ 2: АІСІ 3 = : : = 729:11:1
6 6 6
1 2 3

Тема 7. Фізико-хімічний склад тампонажних систем

Завдання на самостійну підготовку

1. Колориметричний метод аналізу, його суть.
2+
3+
2. Як колориметрично визначають Cu , Fe (написати хімічні реакції
одержання відповідних забарвлених сполук).
3. Що таке К нест. комплексу і як її величина впливає при колоримет-
ричному визначенні елементів чи йонів?
4. Нефелометричний метод аналізу.
5. Закон поглинання світла розчинами (Закон Бугера ).
6. Оптична густина розчину. Фактори, від яких вона залежить.
7. Принцип дії фотоколориметра.