Page 9 - 78
P. 9
1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
1.1 Основні поняття та визначення небезпеки
Життєдіяльність - це специфічна форма активності
людини, яка охоплює усю різноманітність взаємодії людини з
навколишнім середовищем. У всі часи людина прагнула до
забезпечення своєї безпеки. Але з появою нової техніки
виникає все більше нових небезпек: нові прилади, машини,
технологічні лінії, електричний струм, атомна енергетика,
радіація, хімічні сполуки. Практична діяльність людини
дозволила висунути аксіому про те, що будь-яка діяльність
людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека
життєдіяльності людини може існувати в явному та
прихованому вигляді, яку важко виявити та передбачити.
Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди
супроводжується її негативним впливом на людину. Для
реалізації такого впливу необхідне виконання таких умов:
1) небезпека реально існує та діє;
2) людина знаходиться в зоні дії небезпеки;
3) людина не має достатньо ефективних засобів захисту.
Графічне зображення вище приведених умов показане на
рис. 1.1
а) б) в) г)
Рис. 1.1 — Умови реалізації потенційної небезпеки: 1 -
небезпечна зона; 2 - зона перебування людини; 3 — засоби
захисту людини.
Варіант "а" ілюструє найбільш небезпечну ситуацію,
коли людина, яка не має засобів захисту, або не використовує
їх, знаходиться у небезпечній зоні. При варіанті "б" небезпека
існує лише у місці суміщення зон 1 та 2. Оскільки людина в
такому місці знаходиться, як правило, короткочасно, то під
дією небезпечного впливу вона може опинитись лише в цей
період. У варіанті "в" небезпека виникає тільки у випадку
порушення засобів захисту 3. Повну безпеку гарантує лише
варіант "г", наприклад, дистанційне керування технологічним
процесом.