Page 6 - 78
P. 6
сукупності з іншими чинниками позначилося на тривалості
життя людей.
Однак, науково-технічний прогрес, зумовлений
потребою розвитку економіки, підвищуючи соціально-
економічну безпеку суспільства, привів до появи нових видів
небезпек, як для здоров'я населення, так і для навколишнього
середовища. Ці небезпеки викликані надходженням у
навколишнє середовище відходів промислового виробництва і
промислових продуктів, що вийшли з уживання; необхідністю
участі людини в професійній діяльності і зіткнення її з
різноманітними джерелами несприятливого впливу на
здоров'я.
Людина, утручаючись у природу, закони якої ще не
пізнані, стала формувати нове, штучне середовище існування
- техносферу, закономірності функціонування якої йому
недостатньо відомі. Слід також враховувати, що моральний і
загальнокультурний розвиток цивілізації відстає від темпів
науково-технічного прогресу, тому стає очевидним зростання
ризику для здоров'я і життя сучасної людини. Кількість
нещасних випадків на дорогах, виробництві і в побуті помітно
збільшилася, часто виникають вибухи і пожежі, розливи
нафтопродуктів, токсичних речовин тощо. Людству
доводиться рахуватися і з природними катастрофами, і з
аномальною поведінкою людей, ростом злочинності.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я,
смертність від нещасних випадків займає третє місце після
серцево-судинних і онкологічних захворювань. Від
захворювань вмирають переважно люди старшого віку, а від
нещасних випадків гинуть у віці від 2 до 41 року.
Зміни в житті нашої країни, а це поява приватних
підприємств, приватизація, кооперація, становлення ринкових
відносин, інфляція і т.д., здатні загострити проблеми
життєдіяльності людини. Скорочуються масштаби наукових
досліджень із проблеми охорони навколишнього середовища,
зменшується кількість інспекторів, служб охорони праці.
Надзвичайні ситуації в Україні сьогодні виникають у 5-8 разів
частіше, ніж в інших промислово розвинених країнах. На
виробництві гине щорічно біля 2 тис. чоловік (для порівняння:
у Німеччині, де приблизно така сама кількість населення - 200
чоловік). В невиробничій сфері гине щорічно 80 тис. чоловік,
тобто в 40 разів більше ніж на виробництві (у Німеччині -
біля ЗО тис. чоловік). У результаті цього втрати промислового
потенціалу щорічно складають у середньому 100 тис. чоловік,