Page 40 - 78

де t i - час затримки сигналу і-м механізмом машини.
Час, витрачений оператором на інформаційний пошук t іп
може бути визначений також шляхом побудови математичної
моделі процесу
N  1
a
(2.5)
t
t 
in M  1 ф
де N - загальний об'єм (кількість елементів) інформаційного
поля;
М- кількість елементів, що мають задану для пошуку
ознаку;
а- об'єм інформаційного поля, що може сприйматись
зором.
Величина а- це та кількість предметів, що одночасно
попадає в зону спостереження. Для кутової зони, обмеженої
кутом 10° в горизонтальній та вертикальній площинах кіль-
кість елементів не повинна перевищувати 8.

2.1.2 Аналізатори людини

Зв'язок з машиною та середовищем існування людина
здійснює за допомогою своїх аналізаторів. У системах зв'язку
домінуючим є зоровий, слуховий та тактильний аналізатори.
Використовуються також температурний та руховий
аналізатори, нюх та смак, больова та органічна чутливість.
Кожен аналізатор складається із рецептора, провідних
нервових шляхів та мозкового центру. Рецептор перетворює
енергію подразника у нервовий процес. Нервові імпульси
провідними шляхами надходять у кору головного мозку.

Робота будь-якого аналізатора починається (1 етап) із
знаходження та прийому сигналу з зовнішнього або
внутрішнього середовища. На другому етапі аналізатори
повинні виконати розпізнавання сигналів. На даній стадії
основну роль відіграє не абсолютна чутливість аналізатора, а
його здатність реагувати на зміну інтенсивності показників у
часі. В процесі третього етапу аналізатори передають та
перетворюють сигнал з метою доведення до мозку найбільш
важливої інформації про показник. Під час четвертого етапу
відбувається перетворення інформації в умовну форму, тобто
відбувається її кодування. Впродовж п'ятого етапу
відбувається детектування сигналів. Це спеціальний вид
вибіркового аналізу окремих ознак подразника, який
здійснюється спеціальними нейронами - детекторами, що