Page 127 - 72

Для окремої фірми чи підприємства співвідношення ви-
трат праці і виплачуваної заробітної плати також має свої осо-
бливості. Фізичним вимірником праці є час роботи і якість
праці. Час має точний фізичний вимір. Поняття якість – мен-
ше визначене, але приблизно можемо вважати, що якість пра-
ці вимірюється рівнем кваліфікації і досвідом. Однак лише в
рідких випадках можемо стверджувати, що реальна заробітна
плата точно оцінює кількість і якість витраченої праці. Суть
проблеми в тому, що, перебуваючи на роботі, відбуваючи
(якщо так можна виразитися) робочий час, конкретний пра-
цівник далеко не завжди цілком реалізує усі свої можливості
відповідно до фактично відпрацьованого робочого часу і ква-
ліфікації. Причини цього можуть бути як суб'єктивні, так і
об'єктивні. До першої групи причин варто віднести ті, що за-
лежить від самого працівника, його відношення до роботи, до
другої – усе, що пов'язано з організацією виробництва і праці.
Уявімо собі ідеальний випадок, коли кваліфікація і досвід
працівника відповідають виконуваній ним роботі, а організа-
ція виробництва, праці і система стимулювання спонукують
його працювати з максимальною віддачею. У цьому випадку
єдиним спонукальним мотивом до роботи буде прагнення за-
робити гроші для задоволення своїх потреб і потреб своєї ро-
дини, а єдиним вимірником кількості праці залишиться робо-
чий час.
Якщо врахувати, що в інтересах фірми коливання попи-
ту на вироблені товари і послуги може призвести до коротко-
часної потреби в додатковій праці, то виникає питання, як
можна задовольнити її за рахунок додаткового робочого часу
тих працівників, що вже працюють на фірмі. Звичайно, пра-
цювати надурочно люди погодяться тільки за умови підвище-
ної оплати кожної додаткової години. Інакше кажучи, крива
пропозиції праці, якщо виразити її через економічний еквіва-
лент заробітної плати, на початковому етапі не буде відрізня-
тися від кривої пропозиції будь-якого іншого товару. Це від-
повідає випадку, коли безробітний згодний на будь-яку мало-
оплачувану випадкову роботу. Однак через фізіологічні при-
чини, тривалість робочого часу протягом доби не може бути
більшою 24 годин. Та й 24 години безупинної роботи також
неможливі, навіть якщо ми будемо збільшувати ціну кожної
додаткової години. Як же в цьому випадку буде виглядати

121