Page 9 - 71

ЛЕКЦІЇ 1, 2

На сучасному етапі розвитку людського суспільства раціональне приро-
докористування і питання охорони навколишнього середовища перетвори-
лось в одну з найважливіших проблем. Погіршення екологічної ситуації ви-
кликає підвищений інтерес до екологічних досліджень і можливостей про-
гнозу та зменшення гостроти екологічних ситуацій. Такі дослідження вима-
гають постійно “свіжої” інформації про екологічний стан навколишнього се-
редовища. Так виникло соціальне замовлення на створення системи спосте-
режень за станом навколишнього середовища.
Екологічний моніторинг — безперервне стеження за динамікою екологі-
чних змін навколишнього середовища і окремих її компонентів. З розвитком
наукових досліджень в галузі моніторингу змінювались підходи до тракту-
вання цього поняття.
За Ю.А.Ізраелем моніторинг — система спостережень, оцінки та прогно-
зу стану природного середовища (без управління) [1972].
За І.П.Герасимовим моніторинг — система спостережень (контролю) і
управління природним середовищем, що здійснюється в різних масштабах.
Він пропонує біоекологічний — за станом біоти, біосферний — реакція біо-
ти, геоекологічний – стан геосистем [1974].
Голубець М.І. вважає, що моніторинг — система постійного стеження за
просторовими і часовими змінами у соціосфері підпорядкованих їй соціосис-
темах і структурних підсистемах — у сфері виробничої діяльності людства і
навколишньому середовищі [1989].

Інформаційна система Система
моніторингу управління

Оцінка фактичного
Спостереження стану Регулювання якості
навколишнього середовища

Оцінка прогнозного
Прогноз стану

Найвищий рівень спостережень — спостереження за екологічним ста-
ном планетарної екосистеми — глобальний екологічний моніторинг. Прин-
ципи побудови глобальної системи моніторингу вперше сформульовані в
1971 р., експертами комісії СКОПЕ при ЮНЕП. В 1972 р. на Стокгольмській
конференції ООН з проблем навколишнього середовища організована Служ-
ба Землі (Earth word) і запропоновано глобальну систему моніторингу до ви-

9