Page 12 - 71
P. 12

-    систематичності спостережень за станом довкілля та техноген-

                          ними об’єктами, що впливають на нього;
                     -    своєчасності отримання, комплектності оброблення та викорис-

                          тання екологічної інформації, що надходить і зберігається в си-
                          стемі моніторингу;
                     -    об’єктивності  первинної,  аналітичної  і  прогнозної  екологічної
                          інформації та оперативності її доведення до органів державної
                          влади, органів місцевого самоврядування, громадських органі-
                          зацій,  засобів  масової  інформації,  президента  України,  заінте-
                          ресованих міжнародних установ та організацій.
               Моніторинг довкілля здійснюється Мінекобезпеки, МНС, МОЗ, Мінаг-
         ропромом,  Держкомлісгоспом,  Держкомгеології,  Держкомземом,  Держбу-
         дом, їх органами на місцях а також підприємствами, установами та організа-
         ціями, що належать до сфер їх управління, які є суб’єктами системи моніто-
         рингу за загальнодержавними регіональними (місцевими) програмами реалі-
         зації відповідних природоохоронних заходів.
               Фінансування робіт із створення і функціонування системи моніторингу
         та  її  складових  частин  здійснюється  відповідно  до  порядку  фінансування
         природоохоронних заходів за рахунок коштів, передбачених на природоохо-
         ронні заходи, міжнародних грантів та інших джерел фінансування.
               Загальний (стандартний) моніторинг має 3 етапи:
               1. Ретроспективний моніторинг — вивчення та аналіз екологічного стану
         компонентів навколишнього середовища протягом минулих років та десяти-
         літь. Такі  дані необхідні для вивчення динаміки змін в природних компонен-
         тах та для прогнозування їх змін в досліджуваному об’єкті. Наприклад: до-
         слідження геологічного середовища потрібно починати з визначення природ-
         но-історичних  тенденцій  його  змін,  тобто  з  поетапних  палеогеографічних
         карт, які би відображали ці тенденції, виявляли, в якому напрямку йдуть ці
         тенденції. Характеристика водних ресурсів включає природно-історичні тен-
         денції змін поверхневих грунтів та підземних вод з їх динамікою змін. Такий
         аналіз можна зробити по всіх компонентах.
               2. Інвентаризаційний моніторинг (статично модель моніторингу) – грун-
         тується на разовому вивченні об’єкту досліджень за відповідною методикою
         на момент організації екології моніторингу. Інформація як в фактографічно-
         му, так і в картографічному вигляді вміщує опис об’єкту досліджень з приро-
         дними та техногенними умовами його розвитку. Так опис геологічного сере-
         довища  вміщує  дані:  про  геологічні  умови,  тектонічні  умови,  гідрологічні
         умови території, фактори змін геологічного середовища, тощо.
               При проведенні гідромоніторингу в басейні річки — рельєф, клімат, че-
         твертинні  відклади,  схилові  процеси  та  руйнування  берегів,  хімізм  джерел
         впливу і т.д., екологічний стан атмосфери та педосфера (геохімічні дані про
         корінні відклади), рослинний світ.
               Техносферу вивчають шляхом екологічної паспортизації підприємств, а
         також узгоджується ГДВ, ГДСкиди.



         12
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17