Page 47 - 71

Моделювання прогнозних станів — математичне, фізичне, лабораторне.
Прогнози бувають довготермінові та коротко термінові.
При використанні методу екстраполяції необхідно, щоб період спосте-
режень був набагато більший, ніж період прогнозний (в 3-4 рази), коли зміна
екологічного стану має направлений або стаціонарний характер.
При моделюванні (прогнозі) екологічного стану математичним і фізич-
ним шляхом немає необхідності довготривалих польових обстежень. З допо-
могою математичного прогнозу можна моделювати умови формування якості
і кількості води (створювати імітаційні моделі). Також можливе моделюван-
ня оптимальних умов функціонування об’єктів.
При моделюванні якості води необхідно враховувати динаміку розпо-
всюдження забруднювачів і їх трансформацію по довжині ріки або по об’єму
водоймищ. При складанні короткотермінових оперативних прогнозів доціль-
но використовувати методи розрахунку, що використовують коефіцієнт дис-
персії і неконсервативності і дозволяють визначити поле розподілу забруд-
нених речовин при спуску стічних вод.
При довготерміновому прогнозуванні використовують балансові методи
розрахунку з показником витрат води стічних вод і їх приймача так і концен-
трацію забруднюючих речовин. При цьому середні і великі ріки ділять на ді-
лянки від створу забруднювача до контрольного створу або до впадання при-
току або до нового створу забруднення.
Вибір математичної моделі для прогнозу визначається наявністю вихід-
них даних і завданнями розрахунків. Навіть правильність вибору місць спус-
ку стічних вод і облаштування водозбору може бути визначена способом ма-
тематичного або фізичного моделювання.
Фізичне або (натурне) моделювання здійснюється в лабораторіях.
Реалізація математичних і аналогових (натурних) моделей проводяться
на ЕОМ. Як приклад необхідної кількості вихідної інформації для математи-
чного прогнозу забруднення у випадку проектування спусків стічних вод
може бути набір основних даних, що дозволяє розраховувати розподіл кон-
центрації консервативних і неконсервативних забруднюючих речовин:
— мінімальні витрати води 95%-ної забезпеченості в створі спуску стіч-
них вод;
— середня глибина і ширина потоку;
— площа поперечного перерізу потоку;
— гідравлічний нахил і радіус русла потоку;
— середня швидкість течії;
— фонова концентрація і фоновий дефіцит Q ;
2
— коефіцієнт швидкості біохімічної потреби кисню;
— витрати стічних вод на виході із випуску;
— концентрація консервативного і неконсервативного забруднюва-
ча(ків) в стічних водах при випуску.
Основними шляхами управління є збільшення ступеня очищення стіч-
них води, вдосконалення водоспусків і т.д.

47