Page 48 - 71

Лекція 9

У зв’язку з необхідністю виявлення забруднення в кожному компоненті
навколишнього середовища виникла потреба в організації і проведенні ком-
плексного екологічного моніторингу Світового океану. Світовий океан є кін-
цевою ланкою в забрудненні поверхневої гідросфери та служить важливим
транспортним коридором для господарських потреб людини. З кожним ро-
ком збільшується природокористування в Світовому океані. До комплексно-
го глобального моніторингу Світового океану входять підсистеми екологіч-
ного і фізичного моніторингу.

Моніторинг Світового океану

екологічний фізичний
біологічний гідрохімічний

Екологічний моніторинг — це система аналізу, оцінки та прогнозу стану
морських екосистем.
Біологічний моніторинг Світового океану — це система стеження над
елементами функціональної структури екосистеми. Як правило, біологічний
моніторинг проводиться в комплексі з підсистемою гідрохімічного моніто-
рингу. Гідрохімічний моніторинг — це система контролю за джерелами та
рівнем забруднення Світового океану.
Фізичний моніторинг проводиться з метою аналізу дій фізико-океано-
графічних та гідродинамічних факторів, які сприяють розповсюдженню та
перерозподілу забруднюваних речовин.
Головними завданнями моніторингу Світового океану є:
1. Виявлення джерел забруднення та оцінка потоку забруднюваних речо-
вин в біопродуктивних та легкоруйнуючих екосистемах Світового океану. За-
вдання вирішується шляхом спостережень за джерелами забруднення, оцінки
процесів самоочищення, розрахунку балансу забруднюваних речовин в окремих
частинах досліджуваної території, дослідження динаміки токсичних речовин в
компонентах екосистеми та дослідження біогеохімічних циклів. Дані спостере-
ження повинні бути вертикально-зональні, тобто відбір проб відбирається в
приповерхневій частині, в серединній товщі та в придонній частині.
2. Вивчення негативних наслідків забруднення екосистеми Світового
океану. Ці стеження зводяться до спостережень за біотою Світового океану.
3. Вивчення причинно-наслідкових зв’язків між рівнем накопичення за-
бруднюваних речовин та екологічними змінами екосистем в цілому, визна-
чення критичних концентрацій забруднюваних речовин, які викликають по-
рушення функціонування біологічних та біогеохімічних циклів. Наприклад,
відомо, що деякі елементи не змінюють функціональну структуру екосисте-
ми при перевищенні ГДК в 5-10 разів, тоді як інші можуть викликати такі
зміни при перевищенні ГДК в 1-1,5 рази. Такі критичні концентрації речовин
та дія їх змінюється залежно від фізичних показників океану та хімічних по-
казників природного стану.

48