Page 32 - 70

2 n 1 n n n  n n  n
L  M T   M m  L ( T  ) V L  r  L V r  M m T  V .
Звідси n  n  n , 1 n  n , 1 n   , 2 або
r
V
n m  1 n, V  2 n, r   1

Таким чином F  m V  2 . r

В загальному одиниці похідних величин утворюються із оди-
ниць основних за допомогою такої залежності:
n n n
[ Q]  K[ A] a [  B] b [  C] c ,
де К — коефіцієнт пропорційності, який залежить від вибраних
одиниць вимірювання; [A], [B], [C] — одиниці основних фізичних
величин, які входять в розмірність похідної фізичної величини; n a,
n b, n c — показники степеней, які відповідають показникам степеней
основних фізичних величин в рівняннях між цими величинами.
Похідна одиниця називається когерентною, якщо вона по-
зв`язана з іншими одиницями фізичних величин рівнянням, в якому
коефіцієнт пропорційності дорівнює одиниці.
Система одиниць, всі похідні одиниці якої когерентні, назива-
ється когерентною системою фізичних величин.
Однією із перших систем одиниць фізичних величин, яка була
розроблена у Франції в кінці 18 ст. і оголошена обов`язковою до за-
стосування лише з 1840 р., була метрична система одиниць. Хоча ця
система одиниць фізичних величин не була ще системою одиниць в
сучасному розумінні, вона включала в себе одиниці довжини, пло-
щі, об`єму, вмісту і маси, основними із яких були дві одиниці: метр
і кілограм.
Систему одиниць як сукупність основних і похідних одиниць
вперше запропонував Гаус в 1832 р. В ній основними одиницями бу-
ли такі одиниці: довжини - міліметр, маси - кілограм, часу - секунда.
Всі інші одиниці визначалися за допомогою цих трьох незалежних
одиниць. Таку систему одиниць Гаус назвав абсолютною системою.
В подальшому із розвитком фізики і техніки появилися інші
системи одиниць фізичних величин, які в своїй основі були метрич-

28