Page 130 - 6913
P. 130

Додаток В
                   ПОБУДОВА ЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
                                  ОБ’ЄКТУ ДІАГНОСТУВАННЯ


                  Логічною  функцією  працездатності  (ЛФП)  називають
            функцію алгебри логіки, що зв'язує з'єднання елементів (блоків)
                  x
                      x
            ОД  , ,..., x  зі станом ОД.
                   1   2      n
                  Кожен елемент (блок) ОД може знаходитися в одному з двох
            станів,  працездатний-непрацездатний,  тобто  x                        1  або  x      0,
                                                                                i               i
             i  1,n.
                  Функція  працездатності  ЛФП  на  множині  значень  (станів
            елементів) змінних приймає два значення – об'єкт працездатний

                                                                 0
            Y   1  або  об'єкт  непрацездатний  Y  .  Число  можливих  станів
                                      n
            об'єкта дорівнює 2 .
                  ЛФП може бути представлена у двох видах:
                  а)     у     вигляді        диз'юнкції         всіх      шляхів        успішного
            функціонування (ШУФ) найкоротших шляхів:
                                                              d
                                                        Z U
                                                      Y        K  l
                                                             l 1
                   де  K  – найкоротший шлях успішного функціонування; d –
                          l
            число найкоротших шляхів.
                  Найкоротший  шлях  успішного  функціонування  об'єкта
            представляє  собою  таку  кон'юнкцію  її  елементів,  що  не  існує

            інших  кон'юнкцій,  утворених  сукупностями  елементів,  що
            належать цьому шляху повністю:
                                                        l I
                                                      K         x ,
                                                                  i
                                                            i G
                                                            
                                                               kl
                  де G  – множина номерів елементів, що відповідає даному
                        kl
            шляху;
                  б) у вигляді кон'юнкції заперечень всіх мінімальних січень
            відмов:

                                                             t
                                                        I
                                                      Y       S ,
                                                                 j
                                                            j 1
                  де S  – мінімальний переріз відмов; t – число заперечень всіх
                        j
            мінімальних перерізів відмов.




                                                       130
   125   126   127   128   129   130   131   132   133   134   135