Page 57 - 6912

Тензочутливість визначається головним чином
тензорезистивними властивостями матеріалу чутливого елемента,
однак у значній мірі залежить від конструкції перетворювача,
матеріалу основи, виду й умов полімеризації клею й інших

факторів. Тензочутливість тензорезистора, як і самого
тензорезистивного матеріалу, визначається коефіцієнтом

відносної тензочутливості. k   / .
R l
Повзучість проявляється у вигдяді зміни вихідного сигналу
при заданому і незмінному значенні деформації і визначається
звичайно як

 
  l ,

l
де  — приведена до входу зміна вихідного сигналу при заданій

l
відносній деформації  .
l
Причиною повзучості є пружна недосконалість основи і

клею. У межах пружного діапазону деформацій повзучість
більшості тензорезисторів не перевищує 0,5...1% за першу
годину після приклеювання і відповідно 1...1,5% за 6 ч.

Механічний гістерезис, як і повзучість, обумовлений
пружною недосконалістю основи і клею та чисельно
визначається як приведена до входу різниця значень вихідного
опору для того самого значення деформації за умови, що дане

значення деформації досягається при плавному її зростанні і
плавному зменшенні. Для різних типів тензорезисторів
механічний гистерезис лежить у межах 0,5...5 %.

Температурна нестабільність, або вплив температури
навколишнього середовища на основні параметри
тензорезисторів, полягає, з одного боку, у зміні опору

тензорезистора за рахунок його ТКС, а з іншого боку - у появі
додаткових механічних напруг унаслідок розходження в
температурних коефіцієнтах лінійного розширення матеріалу

тензорезистора і досліджуваної деталі.
Якщо  і  — температурні коефіцієнти лінійного
Д П
розширення досліджуваної деталі і підложки тензорезистора, то
відносна деформація тензорезистора, обумовлена зміною
навколишньої температури на  ,

57