Page 6 - 6906
P. 6
Інститут світових ресурсів (1996 р.) визначає сталий розвиток як
розвиток, при якому природні ресурси, людство і фінанси управляються і
використовуються таким чином, щоби збільшити багатство і благоустрій
людей без погіршення умов їх життєдіяльності у майбутньому.
Сталий розвиток у формулюванні Світового банку – управління сукупним
капіталом суспільства в інтересах збереження і збільшення людських
можливостей.
Б.М. Данилишин визначає сталий розвиток як систему відносин
суспільного виробництва, при якій досягається оптимальне співвідношення
між економічним ростом, нормалізацією якісного стану природного
середовища, ростом матеріальних і духовних потреб населення.
На думку С. Дорогунцова, О. Ральчука, сталий розвиток – це певна
траєкторія довготермінового збільшення загального блага людства, яка
поділяється на такі складові: соціально-економічну та техногенно-екологічну
безпеки.
В. Трегобчук сталий розвиток визначає як економічне зростання, за
якого ефективно розв’язуються найважливіші проблеми життєзабезпечення
суспільства без виснаження, деградації і забруднення довкілля.
З. В. Герасимчук визначила сталий розвиток як процес забезпечення
функціонування територіальної системи із заданими параметрами в певних
умовах, протягом необхідного проміжку часу, що веде до гармонізації
факторів виробництва та підвищення якості життя сучасних і наступних
поколінь за умови збереження і поетапного відтворення цілісності
навколишнього середовища.
Спільною ознакою сталого розвитку є збалансування, врівноваження
потреб з ресурсними й екологічними можливостями територій, а також такий
розвиток людства та характер використання ним ресурсів планети, який дає
змогу задовольняти потреби сьогодення та не підриває потенційні можливості
забезпечення потреб наступних поколінь.
6
