Page 16 - 6901

середовища й самого себе, спілкування під час занять і
походів.
3. Спортивний туризм сприяє фізичному й духовному
розвиткові людини; естетичному й морально-вольовому
вихованню; пізнанню історії та сучасності, культур та звичаїв
місцевого населення, дбайливому ставленню до природи та
повазі до національних традицій; розвитку та підвищенню
рівня знань, умінь, навичок подолання природних перешкод
тощо.
4. Існують різні види спортивного туризму: пішохідний,
гірський, лижний, водний, велосипедний, спелеотуризм,
вітрильний, автомобільний та мотоциклетний. Усі вони в
основному відрізняються засобами пересування (лижний – на
лижах; водний – на туристичних байдарках, плотах,
катамаранах; велосипедний – на велосипеді тощо). Але є три
види, де пересування здійснюється пішки місцевістю різного
характеру. Так, пішохідні походи можуть проводитися в будь-
якій місцевості: ліси, болота, пустелі, тайга, гори тощо.
Гірські походи відбуваються лише в низькогірських,
середньогірських і високогірських горах. При подоланні таких
перешкод потрібні навички скелелазіння та альпінізму. На
жаль, на території України таких гір бракує. Для походів з
гірського туризму високих категорій складності підійдуть
регіони Кавказу, Алтаю, Паміра тощо. У Кримських і
Карпатських горах на Тернопільщині є велика кількість у
природніх печер, що дає змогу проводити походи різної
складності.
Види активного туризму, які не належать до спортивної
класифікації, різноманітні.
До найвідоміших із них належать: гірськолижний,
водомоторний, кінний та інші.
5. Організаційними формами спортивного туризму є
походи, змагання і злети.
6. Із розвитком суспільства з’являються й розвиваються
нові види туризму. При цьому частина з них відокремлюється
від туризму як окремі види спорту, такі як альпінізм,
скелелазіння, спортивне орієнтування, водний слалом тощо.
16