Page 46 - 6897

- виснаженість доступних запасів високоякісної
мінеральної сировини у більшості розвинутих гірничо-видобувних
районів;
- дефіцит вуглеводневих енергоресурсів і
залежність від їх імпорту;
- значна доля у структурі промисловості
енергоємних і ресурсо-ємнісних галузей виробництва, що
потребують великих капіталовкладень;
- зношеність і технологічна застарілість
обладнання промисловості;
- низький коефіцієнт корисної дії основних
галузей виробництва;
- висока енерго-водоємність та низький
коефіцієнт вилучення корисних копалин з надр переважно з
незворотним порушенням стану геологічного середовища та
пов’язаних біогеоценозів.
При тривалому економічному розвитку, що базується на
інтенсивній експлуатації надр, країна з сировинною економікою на
певному етапі розвитку постане перед соціально-економічною та
екологічною кризами. Це є справедливим і для України, де
довготривале і нераціональне використання природних ресурсів
призвело до виникнення чисельних екологічних проблем, на
вирішення яких потрібні величезні кошти, що за розмірами
перевищують державний бюджет країни. Україна ввійшла в період
надзвичайних екологічних ситуацій і катастроф, значна кількість
яких має перманентний характер.
Найбільш показовими в цьому відношенні можуть бути
розвинуті гірничо-видобувні райони Донбасу, Криворізького
басейну й Прикарпаття, де глибини шахт сягають кілометрових
2
позначок, а площі порушень ландшафтів перевищують 20 тис. км
(3% площі держави). Щільність населення та кількість потенційно
небезпечних об’єктів в населених пунктах гірничо-видобувних
районів за оцінкою фахівців приблизно в 20 разів перевищує
середні показники по Україні. Що не може не відзначатися на
якості та тривалості життя населення в цих регіонах. Так,
скорочення тривалості життя населення в зонах впливу гірничо-

46