Page 38 - 6897

ефективний моніторинг. Метою управління в цьому аспекті є, з
одного боку, попередження негативного впливу на довкілля
господарської діяльності відомств, підприємств, окремих
юридичних і фізичних осіб, а з другого - стеження за негативними
тенденціями природних та техногенних змін довкілля середовища і
розвитком екологічних ситуацій. Крім того, суттєвим у такій
системі є відпрацювання і закріплення на законодавчому рівні
фінансово-економічних механізмів концентрування коштів як для
забезпечення її функціонування, так і для попередження (і це
головне) виникнення надзвичайних ситуацій і катастроф та ліквіда-
цію їх наслідків і екологічну реабілітацію територій.
Зважаючи на різні рівні негативних змін довкілля та екологічних
катастроф в системі державного управління у сфері екологічної
безпеки можна вичленити такі головні складові частини:
- регулювання природокористування і охорони довкілля,
еколого-економічне нормування господарчої діяльності;
- контроль за використанням природних ресурсів та
додержанням екологічних вимог, нормативів і стандартів;
- моніторинг стану довкілля та прогноз розвитку його
негативних змін;
- прогнозування, попередження та упередження надзвичайних
екологічних ситуацій і катастроф;
- екологічна реабілітація ушкоджених територій.
Концепція національної екологічної політики передбачає,
зокрема :
- розвиток національної системи управління навколишнім
природним середовищем: а) визначення солідарної відповідальності
держави і суспільства за стан навколишнього природного
середовища; б) стимулювання виробників до зміни моделі
ресурсоємного виробництва, впровадження стандартів системи
управління навколишнім природним середовищем; в) підвищення
ролі еколого-економічних інструментів для регулювання охорони
навколишнього природного середовища та використання
природних ресурсів;
- укріплення інституціональної спроможності системи
управління навколишнім природним середовищем: а) удосконалення
системи державного контролю, зокрема формування єдиної системи

38