Page 32 - 6895

джерела називають низхідними, бо вода вільно збігає в товщі водоносної

породи ("низходить") з вищележачих ділянок рельєфу на нижчі. Джерела
біля виходу на поверхню напірних вод називаються висхідними, бо вони
формуються з вод, які піднімаються вгору з нижніх водоносних шарів.

За іншими ознаками джерела поділяються на постійні,
періодичні, сезонні, прісні, мінеральні, холодні, термальні, тріщинні,

карстові тощо.
Виходи на поверхню підземних вод часто є початком (витоком)
річки.

В такому випадку витік річки має вигляд невеликого болота або
озера, окремого джерела або кількох джерел.

За умовами залягання, переміщення і циркуляції серед підземних
вод виділяють тріщинні (в тріщинах масивних скельних порід —
гранітах, гнейсах, пісковиках тощо), карстові (в закарстованих породах

— вапняках, крейді, гіпсі), тріщинно-карстові (в слабозакарстованих
породах). Залежно від наявності чи відсутності напору всі ці води є
відповідно напірними чи ґрунтовими.

Виділяють ще глибинні підземні води. Це води, які залягають на
великих глибинах. Вони завжди напірні. Розвантажуються шляхом
надходження по тектонічних тріщинах або розломах у водоносні

горизонти, що залягають вище, або ж виходять безпосередньо на денну
поверхню у вигляді джерел. У нафто газоносних районах (наприклад, у

Дніпровсько-Донецькій западині) глибинні води можуть самовиливатись,
якщо свердловинами їх досягають.

32