Page 27 - 6895

Залежно від умов залягання грунтові води поділяють ще на

ґрунтовий потік на басейн ґрунтових лаг (ґрунтовий басейн).
Мотивують це тим, що ґрунтовий потік, на відміну від басейну ґрунтових
вод, має такий похил поверхні водії, який забезпечує вільніш стік їх. У

басейні ґрунтових вод вільного стоку майже немає. В цьому випадку
вода може переміщуватись переважно в шар, розташовані нижче.

Грунтові води називають міжпластовими безнапірними водами,
якщо вони залягають між двома водотривкими горизонтами і своїм
рівнем не досягаюсь верхнього горизонту, тобто мають вільну поверхню.

Поверхня ґрунтових вод називається їхнім дзеркалом.
Водонепроникні породи, які підстеляють грунтові води, називаються

водотривом або водотривким горизонтом. Відстань між дзеркалом
ґрунтових вод і водотривким горизонтом визначається як товщина, або
потужність, горизонту ґрунтових вод. Залежно від геологічної будови

конкретної території потужність горизонту ґрунтових вод в її межах
може коливатись від кількох десятків сантиметрів до 50 м і більше.
Дзеркало ґрунтових вод у згладженій формі відтворює рельєф

території, на якій ці води поширені. Оскільки рельєф знижується до
річкових долин, озерних улоговин, у такому ж напрямку знижується і
дзеркало ґрунтових вод, що обумовлює їхній рух у напрямку зниження

рельєфу — до річок і озер.
Відстань від земної поверхні до дзеркала ґрунтових вод визначає

глибину залягання їх. На території України глибина залягання ґрунтових
вод коливається від 0,0-0,5 м (в болотних і алювіальних відкладах її
північно-західної частини) до 10-20 м, рідше до 25 м (у лесовидних

27