Page 30 - 6895

глибші шари осадкових утворень, поповнюючи ресурси ґрунтових або

слабо напірних вод, що в даному випадку є складовими частинами
водоносних горизонтівартезіанських басейнів. Отже, в області живлення
артезіанського басейну поширені лише грунтові або слабонапірні

підземні води.
Область напору— це та частіша артезіанського басейну, в якій рівень

підземних вод може піднятись вище підошви водотривкої покрівлі
водоносного горизонту. Відстань від водотривкої підошви по вертикалі до
місця, на якому встановлюється рівень напірних вод, називається

напором. Часто цей рівень називають п'єзометричним.

Рис. 3.3. Схема артезіанського басейну (за О.М.Овчинніковим)
А — область живлення; Б — область напору; В — область
розвантаження (стоку)

Область розвантаження артезіанського басейну — це та його
частина, де напірні води виходять на денну поверхню у вигляді джерел
або потрапляють у річки, озера, моря. В гіпсометричному відношенні

вона розташовується нижче областей живлення та напору.
Артезіанські (напірні) води, рухаючись з області живлення в
область розвантаження, часто за сприятливого рельєфу можуть виходиш

на денну поверхню переважно в річкових долинах, де вони йдуть на

30