Page 23 - 6893

делювіальних відкладів. У цьому випадку на контакті корінних
порід або їхньої кори вивітрювання та делювіальних відкладів
формується водоносний горизонт, який є важливим чинником
активізації зсувного процесу. Активізацію зсувів пластичного типу
контролює (зумовлює) передусім режим зволоження порід та режим
функціонування водоносного горизонту. У разі техногенних змін
геологічного середовища пластичні зсуви можуть стати причиною
активізації складних структурно-пластичних зсувів.
2) зсуви структурні, контрольовані відповідними
структурно-тектонічними умовами, а також межами поширення
відповідних літолого-стратиграфічних комплексів. Досягають
3
велетенських об’ємів (до 100 млн.м ).
3) структурно-пластичні зсуви, розвинуті, зазвичай у
межах схилів, верхня частина яких складена пісковиками з
високими фізико-механічними показниками, а нижня – відкладами
глинистого флішу, який має низку досить слабких фізико-
механічних показників. Тому такі зсуви характеризуються
зміщенням верхньої частини у вигляді структурних зміщень, а
нижньої – у вигляді пластичних.
Типи й підтипи схилових процесів по механізму зсуву порід
визначаються за табл.2.1.
Під інженерним ризиком території в аспекті оцінювання
загрози катастрофічного прояву зсувів розуміють розраховану
ймовірність їхньої активізації під дією природних або техногенно-
природних чинників.
Ймовірність виникнення зсуву пропонується визначати, як
добуток ймовірностей діючих на нього чинників. В діапазоні зміни
кожного чиннику виділяють інтервали (класи) високої і низької
ймовірності, приймаючи їх суму рівну 1. Так, при прогнозі зсувів –
потоків чинник крутизни схилів має низькоймовірний інтервал (0,1)
о
о
для 15-20 , а високоймовірний (0,9) – схили крутизною 20-50 , тобто
23