Page 21 - 6893

глинистої фракції й вологість ґрунту більше 26% служить ознакою
активізації зсувів.
Серед зсувних явищ можна визначити наступні види:
1. Сповзання блоків породи (блокові або структурні).
2. Сповзання чохла пухких відкладів (одноразове й швидке) по
поверхні скельної або мерзлої -зсуви-спливи.
3. Сповзання дрібних блоків - опливання, що охоплює весь схил або
його значну частину.
4. Вівсідання схилів, зсув блоків скельних або напівскельних порід.
Відповідно до цього, можна розглядати зсувні схили, схили
оповзання чохла пухких відкладів (схили зсувів- спливів), схили
опливання й схили отседання.
Структурні зсуви розділяються по різних ознаках.
А.П. Павлов ще в минулому сторіччі розділяв зсуви на детрузивні й
деляпсівні. Перші зсуви "штовхають" перед своїм нижнім кінцем
пластичні гірські породи, деформуючи їх. Другі вільно зсковзують
до урізу ріки, моря, озера.
Стосовно структури гірських порід, що складають схили,
зсуви діляться на наступні види:
1. асеквентні, розвинені в однорідних породах;
2. консеквентні, що відбуваються по площинах нашарування порід
або ж по площинах розламів;
3. інсеквентні, для яких характерне перетинання площинами
оповзання поверхонь нашарування або площин розламів.
Зсуви можуть відбуватися на одному висотному ярусі -
одноярусні або на декількох - багатоярусні. Багатоярусні зсуви
спостерігаються в горах і рідше на рівнинах, головним чином там,
де висота схилів досягає 100 - 200 метрів.
За часом, протягом якого відбувається процес оповзання,
виділяються зсуви одночасні, періодичні й постійні. Можна
розрізняти зсуви сучасні, недавні (що відбувалися десятки років
21