Page 42 - 6891
P. 42

поверхневого карсту може виявитися пріоритетним перед оцінкою
                            площі заболочування або вітрової ерозії ґрунтів.
                                В  існуючих  методичних  рекомендаціях  і  нормативних
                            документах  (ДБН  2.01.15-90)  запропоновано  розділяти  найбільш
                            розвинені на да-ній території екзогенні геологічні процеси на кілька
                            груп,  що  різняться  впливом  на  умови  будівництва,  ресурси
                            території й екологічні наслідки. Для кожного найбільш значимого
                            процесу складається аналітична картаз єдиною градацією для всіх
                            процесів  по  ступеню  майданної  ураженос-ті  або  по  швидкості
                            розвитку  (активності)  згідно  ДБН  2.01.15-90.  Для  оцінки  ступеня
                            ураженості території можуть використовуватися різні градації:
                                1. До   інженерно-геологічної    групи    критеріїв    оцінки
                            відносятьсятакож  сейсмічність  території,  тріщинуватість  порід,
                            вивітреність, льо-дистість порід ( за ДСТ 25100-82), просідання (по
                            ДБН  2.02.01-83),  на-бухання  (по  ДБН  2.02.01-83),  корозійна
                            активність ( за ДСТ 9.015-76), засолення (по ДБН 2.02.01-83) й ін.,
                            для оцінки яких можуть використо-вуватися відповідні інженерно-
                            геологічні  параметри.  Їхнє  використан-ня  при  ОВГС  полягає  в
                            порівнянні  параметрів  для  тих  або  інших  еле-ментів  ГСР  до
                            техногенного  впливу  і  після  інженерно-господарського  освоєння
                            території [3, 5, 7, 9].
                                У  ході  такого  порівняльного  аналізу  можуть  бути  визначені
                            кількісні показники техногенної зміни властивостей різних ґрунтів
                            території,  що  розраховуються  як  відношення  відповідних  величин
                            (показників)  до  і  після  техногенного  впливу.  Ці  показники
                            аналогічні коефіцієнту стійкості (Ку) ґрунту, запропонованому С.І.
                            Пахомовим  і  А.М.  Монюшко  (1988)  для  оцінки  ступеня  стійкості
                            геосистем до різних техногенних дій.
                                   2  Група  гідрогеологічних  критеріїв  містить  у  собі
                            традиційнігідрогеологічні  характеристики,  до  яких  відносяться:
                            глибини  заля-гання  рівня  ґрунтових  вод,  розміри  і  глибини
                            депресійних  лійок,  во-допроникненість  і  водопровідність  порід,
                            мінералізація підземних вод, взаємозв’язок поверхневих і ґрунтових
                            вод, зміна п’єзометричних рів-нів основних водоносних горизонтів,
                            зміна  (інверсія)  річкового  стоку  й  ін.  Вони  детально  розглянуті  в
                            діючих    інструкціях    із   проведення    се-редньомасштабних
                            гідрогеологічних зйомок і не вимагають особливих пояснень.


                                                           42
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47