Page 41 - 6891
P. 41

Звичайно  санітарно-гігієнічна  експертиза  містить  у  собі:
                            токсиколого-хімічну      оцінку     можливих       антропогенних
                            забруднювачів  з  виділенням  пріоритетних;  аналіз  екологічних
                            паспортів підприємств, що перебувають на досліджуваній території,
                            з виявленням несприят-ливих екофакторів і обліком їх токсичності;
                            виявлення  екологічно  значимих  факторів,  що  можуть  негативно
                            позначитися на здоров’я людей, що працюють або проживають на
                            даній території.
                                Поряд  з  токсичними  хімічними  елементами  і  з’єднаннями
                            визна-чається  і  ряд  санітарно-бактеріологічних  параметрів,  серед
                            яких  ви-являються  індекс  лактозно-позитивної  кишкової  палички
                            (ЛКП), колі-індекс (ФКП), що характеризує фекальне забруднення,
                            ентерококи  й  па-тогенні  ентеробактерії  –  сальмонели.  Санітарно-
                            гігієнічне  дослідження  ґрунтових  і  поверхневих  вод  проводиться
                            відповідно  до  Державних  санітарних  норми  та  правил  «Гігієнічні
                            вимоги  до  води  питної,  при-значеної  для  споживання  людиною»
                            (ДСанПіН  2.2.4-171-10)  (12  травня  2010  року),  а  також  з
                            урахуванням методичних рекомендацій і вказівок, що випускаються
                            Міністерством охорони здоров’я України.

                                       5.3. Група інженерно-геологічних критеріїв
                                   У ході ОВГС критеріями даної групи оцінюється майданна й
                            відносна ураженість досліджуваної території як природними, так і
                            інженерно-геологічними  процесами  з  розрахунками  відповідного
                            кое-фіцієнта  ураженості.  Методика  їх  вивчення  викладена  в  ряді
                            методичних рекомендацій, у роботах Г.К. Бонда-Рика, А.Л. Ревзона,
                            В.С.  Федоренко,  Г.А.  Голодковської,  А.В.  Садова  й  інших  і  не
                            викликає  утруднень  у  практичній  діяльності,  у  тому  числі  й  у
                            системі  моніторингу  ГСР.  Ключовим  моментом  при  цьому  є
                            виділення основних процесів або їх парагенезисів.
                                Близький методичний підхід реалізовано в ДБН 2.01.15-90, де
                            виділені небезпечні процеси і наведена таблиця для визначення їх
                            актив-ності.  Однак  у  кожному  конкретному  випадку  необхідне
                            обґрунтуван-ня  ухваленого  рішення  й,  зокрема,  градацій  ступеня
                            техногенної  зміни  ГСР.  Так,  при  певних  видах  господарської
                            діяльності (наприклад, шах-тній розробці корисних копалин) облік
                            підземного  закарстування  порід  і  локальної  активізації  сучасного


                                                           41
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46